05 Лис

Нещодавно наш навчальний заклад організував екскурсійну поїздку до Львова. Кожен, хто брав участь у цьому заході, отримав величезну порцію приємних та незабутніх вражень.

Нажаль, жоден студент моєї групи «ГФ-21» з різних причин не зміг поїхати до міста Лева. Через це, нам було трішки сумно і у нас виявилося бажання якимось чином виправити цю ситуацію. Спочатку ми не мали ніяких конкретних ідей, аж раптом… ВУАЛЯ! Як грім серед ясного неба, наш викладач курсу практичної англійської мови, Кривцун Ксенія Русланівна, дала нам надзвичайно цікаве завдання: уявити, що територія нашого студентського містечка – це … ні, не Львів.. і, навіть, не Київ… Лише уявіть собі той факт, що лінгвісти другого курсу на деякий час повинні були перекваліфікуватися в екскурсоводів, для того щоб ознайомити своїх відвідувачів, якими були VIP-персони кафедри романо-германської філології та порівняльно-історичного й типологічного мовознавства, з містом, яке вважається справжньою легендою Британських островів. О, так, мова йде про Лондон, який на деякий час перебазувався на територію нашого кампусу. Всі із не терпінням чекали на екскурсію до Лондону, який на декий опинився на території кампусу, а його визначні місця стали об’єктами наших екскурсій. Це завдання було для нас непростим викликом, але в той же самий час, кожен учасник цього дійства очікував чогось грандіозного.

Що ж, освоєння найбільшого міста Туманного Альбіону розпочалось із екскурсії по мосту, назва якого у багатьох викличе шоколадні асоціації. Лондонський міст «Мілленіум», моделлю якого слугували звичайні лавочки для сидіння, захопив нас завдяки цікавим розповідям нашого гіда Світлани Скрипкар. Було цікаво дізнаватися дивовижні речі про цю велетенську споруду над Темзою і розуміти що це ще тільки початок нових відкриттів. Наші екскурсійні мандри продовжились під керівнитвом Аліни Гоздо. «Лондонське око», одне з найбільших оглядових колес у світі, презентувавлося нам на прикладі жіночого гуртожитку. Ми намагалися уявити себе на вершині 135-метрового атракціону, де перед нами розкривалися захоплюючі пейзажі культурної столиці світу. Це ті враження, які не забуваються протягом всього життя. Далі настала моя черга розважати аудиторію. «My name is Volodymyr Klimuk», почав я. Місцем для екскурсії я обрав чи не найпопулярніший спортивний комплекс у світі. Стадіон «Уемблі», грошова цінність якого перевищує 1 000 000 000$, вражав своїми масштабами. Цей об’єкт, при потребі, може вмістити 90 000 глядачів. Сама королева Об’єднаного королівства має там спеціальне місце, яке ніхто ніколи не займає. Наш багатофункціональний комплекс був прекрасним зразком стадіону «Уемблі». Ми навіть мали можливість поринути у світ великого футболу, взявши інтерв’ю у головного тренера національної збірної України, яким виступив викладач з фізичного виховання Юрій Іванович Бойко. Мені пощастило взяти у нього автограф. Згодом настав час для Анни Смірнової продемонструвати своє уміння проводити екскурсії. Спочатку ми пішли до «M6 Building»(у нашому випадку це була будівля охорони на КПП), що є головним офісом секретної розвідки Великобританії. Незвичайною для всіх виявилася неофіційна назва цієї споруди – «Леголенд», через її надзвичайно велику схожість із конструктором «лего». Потім ми відправились до «Harrods». Це один з найбільших у світі універсальних магазинів, який у пікові дні може приймати більш ніж 300 000 відвідувачів. Наш «Міні маркет» достойно витримав роль моделі лондонського універмагу. Особливо запам’яталися неймовірні цифри широкого асортименту товарів, які надає «Harrods». Недарма ж гаслом цього закладу є слова: «Все, для всіх, всюди».

Нашим наступним екскурсійним пунктом став Собор Святого Павла. Марина Гудкова повідомляла нам цікаві факти про це місце, яке є головним символом англіканської церкви. Дивовижним виявилося уявне перебування у «галереї шепоту», де, знаходячись у різних місцях собору, можна почути найтихіші звуки, навіть шепіт один одного, завдяки особливій акустиці цього приміщення. Візуальним прикладом собору слугував будинок для поважних гостей нашого навчального закладу.

Далі ми відвідали «Сохо». Це торгівельно-розважальний квартал Лондона. Антон Кіптач розказував нам про особливості тієї місцевості, яка наповнена різноманітними театрами, клубами, пабами, ресторанами і т.д. З першого погляду може скластися враження, що життя тут дуже веселе і безтурботне, але наш гід переконав нас у протилежному. Виявляється, що у цьому районі мешкає дуже велика кількість злочинців, наркоманів, та людей нетрадиційної орієнтації… Ці факти здивували усіх слухачів.

Щоб розвіятися від напружених фактів про «Сохо» ми пішли до «Гайд-парку» (у нашому випадку це майданчики біля озера та стадіону). «Якщо ви приїхали до Лондону всього лише на деякий час, але хочете побачити якомога більше цікавого, то «Гайд-парк» – саме те місце, яке вам необхідно відвідати» – повідомила нам наш новий гід, Інна Джердж. У ході її розповіді ми справді в цьому переконались. Місцевість розташована у самому центрі столиці Об’єднаного королівства і є улюбленим місцем відпочинку для місцевих жителів та гостей міста. Майже по-середині парку знаходиться озеро Серпентайн , у якому, навіть, можна скупатися і не платити за це штрафні санкції. Тепер ми знаємо де можна весело провести час якогось спекотного літнього дня.

І ось, наші мандри по столиці Об’єднаного Королівства підійшли до свого завершення. Було приємно бачити трішечки втомлені, але радісні обличчя всіх учасників цього дійства. Протягом однієї години ми отримували справжню насолоду від виступів своїх одногрупників. Здавалося б звичайні, на перший погляд, екскурсії перетворилися на справжнє видовище (ви б бачили здивовані обличчя випадкових перехожих, коли вони чули якісь дивні історії про будівлі інституту, що оповідалися англійською мовою). Нам дуже сподобалося цей захід і хто знає, можливо наступного разу ми будемо розказувати всі ці ж самі речі, але вже у самому Лондоні?

Володимир Клімук,
студент групи ГФ-2

Напишіть коментар