25 Вер

В Українському гуманітарному інститутті  23 вересня 2015 року стартував проект “Студентська пошта“.

Віртуальний світ. Для когось він має величезне значення, а для когось – і зовсім невідомий. На сьогоднішній час маса людей «загрузла» у віртуальному світі. Взяти до прикладу спілкування. Згадайте ті часи, коли методом спілкування на відстані були паперові листи. Одні скажуть, що це був прекрасний час, що це – романтика і це – шалено цікаво. Інші стверджуватимуть, що електронні листи набагато кращі паперових, це – зручно і швидко. І все ж, певно, кожному хотілося б отримати паперове послання, так ніби це щось незвичайне і романтичне. Чи не так?
Тепер у студентів Українського гуманітарного інституту з’явилася така можливість. В УГІ стартував проект “Студентська пошта”. Бажання відродити епістолярний жанр у молодіжному спілкуванні з’явилося у члена студради, третьокурсника Володимира Кобринюка. Студентська рада охоче підтримала цю ініціативу і оголосила про неї на «Ранковій годині спілкування». Таку назву має щотижневе зібрання студентів вишу, що традиційно відбувається кожної середи замість третьої пари.

Студенти дуже пораділи цьому починанню. Незважаючи на те, що життя у такому окремому «королівстві», яким є УГІ, завжди біжить струмком і постійно насичене чимось цікавим і пізнавальним, студенти не приховували  захоплення та радості. Адже тепер вони зможуть зануритися в ще одну гарну і досить таки захоплюючу справу.

Студентів ознайомили з правилами листування і подали чимало ідей щодо того, як оформляти листи і як запустити цю систему в дію.

 Задоволені, навіть ощасливлені, студенти ділилися один з одним враженнями. Спостерігаючи за тим пожвавленням, що панувало в залі, було легко зрозуміти, що ідея відновлення листування в паперовій формі – була сприйнята «на ура»!

– Я така рада, що тепер у нас в інституті буде таке листування! – поділилася враженнями першокурсниця Аніта Зінченко. – Це цікаво і в той же час загадково…
– Це так цікаво та приємно. Відразу згадую табір. УГІ, взагалі, – як табір. Табір, який триває дуже довго, але у той же час залишається цікавим, повчальним та цінним для тебе. – додала теж першокурсниця Катерина Катюшко.
Отже, про це можна «твітнути»! : D

Анастасія Семенчук

Напишіть коментар