Напевно, всім відоме це прекрасне відчуття, коли ти повертаєшся додому. Але що є домом для студента? Для віце-президента Студентської ради, Олени Скрипкар, дім – це інститут: «Якщо чесно, для мене більша трагедія, коли я маю їхати додому. Хоча я і люблю свою сім’ю, та я вже настільки звикла до цього життя. Наприклад, після цих зимових канікул у мене з’явилося стільки роботи: обов’язки студради, в день по чотири пари мінімум, плюс пари з нового предмету – креаціонізму, і одразу екзамен. З таким напруженим графіком не встигаєш сумувати».

Активне життя четвертого курсу не дає думкам відлітати далі, ніж за територію навчального закладу. Більшість четвертокурсників вже на стільки звикли до студентського містечка, що одразу після дому вливаються в життя тут, на його території. А багато пар і великий рівень зайнятості швидко звільняють від туги за домом.

Але не без винятків. Оля Рибак, студентка другого курсу спеціальності «Філологія», хоч і напружено вчиться і обіймає посаду голови УГІ в студраді, дуже сумує за домом: «Хоч я і провела вдома майже місяць, я плакала, коли їхала назад. Я люблю навчання, студраду, нема чогось, що мені не подобалось би в УГІ, але сім’я – то святе».

А от першокурсниця Юліанна Мельник кожного разу після дому важко переносить звикання до студентського середовища: «Якщо є люди, котрі мене чекають і з якими я себе вільно почуваюся, то проблеми із звиканням не буде. Але все одно, інколи туга за домом просто поглинає мене».

Звісно, багато важать саме міжкімнатні відносини студентів. Коли все налагоджено, тоді повертаєшся назад в свою кімнату, як у другий дім. Тим паче, шукаючи компроміси з іншими людьми, ми загартовуємо свій характер.

Катерина Чаюн, студентка третього курсу спеціальності «Філологія» не дуже сумує по дому, та все ж їздить додому по 2 рази місяць. «В мене все прекрасно, бо я маю крутих сусідок, а коли я приїхала, то в холодильнику була купа їжі. Я вдома провела цілий місяць, тож вже дуже кортіло опинитися на навчанні. Через те, що я живу близько, я розумію, що як тільки захочу додому, одразу ж зможу виконати це».

Більшість студентів досить швидко звикають до обстановки. Практика показує, що якщо студенту є чим зайнятися, то справді сумувати нема часу. А УГІ пропонує молодим людям безліч варіантів цікавого і корисного проведення вільного часу: хор, різноманітні гуртки, спортивні секції, соціальні проєкти.

Особливу увагу ще хочеться звернути на спорт. Лікарі говорять, що для хорошого самопочуття важливо мати фізичні навантаження. Тож, треба студентам знати ціну парам з фізкультури, і ні в якому разі не пропускати її.

До прикладу Поліна Мельник, студентка четвертого курсу спеціальності «Філологія», все життя мала надзвичайно активне життя. «Коли ж я вступила в інститут, то було трохи тяжко, бо не вистачало тієї активності, та й середовище зовсім інше. Перший семестр я майже кожні вихідні їздила додому, на вже в другому семестрі я повністю звикла. Тут, в УГІ, мене чекають мої друзі, волейбол, тут сформувалася моя духовність і з’явився належний для мене рівень активності. Тепер УГІ для мене як рідний дім».

Тож, не хвилюйтеся, коли зненацька з’являється туга за сім’єю, домом, це нормальне почуття, яке скоро пройде.

Марія Прокопчук