Незриме відчуття затишку та теплоти наповнювало велику залу УГІ. Навіть не вірилося, що там, за вікном, грається опалим листям холодний осінній вітер… Ось-ось мало розпочатися суботнє богослужіння – вже звичне явище серед студентів. Нічого надзвичайного… Але це лише на перший погляд. Цього разу дружня родина студентської церкви підготувала дещо дійсно особливе.
“Богослужіння нового формату” – саме ця інтригуюча назва наповнила душі присутніх не лише цікавістю, але й хвилюючим передчуттям дива. На освічену теплим фіалковим світлом сцену піднялися перші виступаючі: шестеро талановитих студентів, які своїми прекрасними голосами прославляли Бога. Усі присутні піднялися зі своїх місць, аби долучитися до теплого співу. Десятки різних тембрів та голосів, поєднуючись між собою, заколисували та занурювали у надзвичайну атмосферу.
Після спільної молитви на сцену вийшли двоє ведучих: Марія Чілочь та Назар Яровий, аби привідкрити трохи завісу “нового формату” богослужіння. За ними слово перейняв віце-президент студентської ради Богдан Шумчук, який здивував присутніх несподіваним запрошенням на сцену двох студентів: Іллі Вождаєнка та Поліни Мельник, які самі не очікували почути свої імена та були помітно збиті з пантелику.
“З сьогоднішнього дня ми хочемо запропонувати у наших богослужіннях нову рубрику, яка поки що не має назви, але, сподіваюся, стане гарною традицією і допоможе нам краще дізнатися одне одного. На цю сцену я щоразу запрошуватиму різних студентів, аби задати їм декілька питань. У їх числі може опинитися кожен з вас, тому приходьте на служіння і, можливо, наступного разу ми надихнемося саме вашою життєвою історією”, – поділився планами на майбутнє хлопець.
Той факт,що ні Поліна, ні Ілля не були попередньо підготовлені, надав розмові атмосфери особливої, майже родинної, щирості. Виявилося, що хлопець і дівчина є друзями з самого дитинства, тому їх поєднує не лише навчання в УГІ, але й чимало цікавих історій, в тому числі кумедних випадків з дитинства, одним з яких Поліна поділилась з присутніми. Також перші учасники нової рубрики поділилися власними вподобаннями, розповіли про людей, на яких прагнуть рівнятися і на завершення відповіли на запитання, яке, за словами Богдана, стане традиційним для всіх наступних учасників: “Якби ви просто зараз зустрілися б із Христом, що б ви йому сказали?”
Ілля відверто зізнавався, що, перш за все, він подякував би Христу за Його жертву, а потім обов’язково попросив би пробачення за всі свої “злодіяння”. “Я б подякувала за те, що я Мельник…” – в цій короткій відповіді для самої дівчини насправді було заховане щось дуже цінне і глядачі могли відчути це через особливу теплоту її голосу та сльози, що виступили на Поліниних очах.
Після надихаючого виступу призидента студради Петра Продана та спільної молитви, залу наповнив проникливий спів тендітної студентки Ані Рябенко у супроводі талановитої гри на гітарі Андрія Пахнія. Далі присутні отримали можливість насолодитися авторською поезією та ще раз долучитися до співів псалмів.
Коли останні слова спільної пісні поволі розтанули у щирих посмішках, ведуча запросила на сцену пастора Козлова. Але перед проповіддю попросила його відповісти на ряд цікавих запитаннь, серед них:”Якби ви стали президентом України, які б реформи провели?” Пастор не розгубився і щиро відповів на усі питання, а стосовно реформ висловися, що головною вважає свободу усіх релігій.
Провідною темою проповіді стала готовність слідувати за Христом. Звернення пастора у супроводі цікавої близької для молоді презентації створило особливу атмосферу, яка виявлялась у незримій тиші та ясних поглядах глядачів прикутих до проповідника. Також особливою насолодою для присутніх став зворушливий спів Дар’ї Шевчук під супровід приємної гри на гітарі її чоловіка. На завершення служіння Сергій Шевчук запропонував студентам влаштовувати після служби суботні спільні обіди. Більшість присутніх поставилися до цієї пропозиції з великим ентузіазмом.
Останні слова спільної молитви ознаменували закінчення суботнього богослужіння, але присутні не поспішали розходитися. Ще довго з великої зали лунали теплі слова вдячності та натхненні, сповнені приємних враженнь, розмови.
“Богослужіння нового формату”. Чи вдалося студентській церкві у повній мірі реалізувати свої великі задуми? Хто, як не самі студенти можуть відповісти на це питання найкраще?
“Якщо чесно, то сьогоднішнє служіння перевершило всі мої очікування. Надзвичайна атмосфера, актуальне слово і гарні пісні. Видно, що до цього служіння було докладено багато зусиль. Дуже круто і по-молодіжному вийшло! Я в захваті!” – не стримує емоцій майбутня журналістка, а нині студентка УГІ Ліда Зубчук.
“Я просто можу сказати, чому мені це цікаво, хоч я людина не віруюча, ну на цей час. Можливо, це перші кроки до чогось нового, мені подобається атмосфера самого служіння, коли ти в пісні молишся, і, не зважаючи на сві проблеми, тобі стає легше”, – відверто ділиться власними переживаннями студентка першокурсниця Марина Коваленко.
Своїми думками та враженнями від служіння ділилися не лише студенти. За словами завідуючої хору Дар’ї Шевчук: “Сьогодні студентській церкві вдалося зробити новий старт. І цей старт надихає. Надихає молодь, яка хоче славити Бога і Йому поклонятися!”
І з цими словами важко не погодитися, адже це дійсно лише початок, перша написана сторінка зовсім нової книги, яка вмістила на собі багато любові, натхнення та тепла. А чим наповняться наступні – це питання, відповідь на яке залежить від кожного з нас…
Інелла Огнєва
