18 лютого 2026 року студенти спеціальності «Богослов’я» під керівництвом старшого викладача кафедри богослов’я Віталія Нероби відвідали місто-герой Ірпінь, щоб на практиці ознайомитися з літургійними традиціями та соціальним служінням різних християнських деномінацій. Екскурсійний маршрут охопив ключові духовні осередки міста, кожен з яких має свою унікальну історію та місію.
Першою зупинкою став греко-католицький храм Різдва Пресвятої Богородиці. Студенти мали нагоду поспілкуватися з настоятелем, Мирославом Латинником, який розповів про особливості східного обряду та роль церкви в житті громади під час війни.
Продовженням знайомства з католицькою традицією став візит до Римо-католицької парафії Святої Терези. Настоятель храму Тадеуш Волос тепло зустрів майбутніх богословів, поділившись досвідом свого служіння та відповівши на поставлені запитання.
Особливо насиченим став візит до Ірпінської біблійної церкви (ЄХБ). Старший пастор Микола Романюк провів детальну екскурсію церковним комплексом, який вражає своєю багатофункціональністю. Студенти побачили, як сучасна церква виходить за межі щотижневого богослужіння, інтегруючись у потреби суспільства: на території діють дитячий садочок, ліцей та футбольний клуб, облаштовані затишні простори для спілкування малих груп та велика зала для зібрань.
Завершальним етапом поїздки стали відвідини Канцелярії Всеукраїнського Союзу Церков Євангельських Християн-Баптистів (ВСЦ ЄХБ). Студенти отримали особливий подарунок – книгу ректора Таврійського християнського інституту Валентина Синього «Людина, у якої вкрали дім». Це видання – глибока духовна рефлексія про перші дев’ять місяців повномасштабної війни, драматичну евакуацію інституту з Херсона та особисті історії стійкості, які надихають не здаватися.
Поїздка стала для студентів цінним досвідом, що дозволив побачити єдність християн у служінні Богу та людям, незважаючи на конфесійні відмінності.
Один зі студентів спеціальності «Богослов’я», Ростислав Калинчук, поділився своїми враженнями: «Коли ми приїхали до греко-католицького храму, я одразу звернув увагу на розклад богослужінь біля храму. Це чудовий приклад того, як церква може бути відкритою та зрозумілою для кожного перехожого. Сам пан Мирослав вразив мене своєю мудрістю та глибоким знанням історії. Він не лише керує громадою, а живе нею, працюючи пліч-о-пліч із людьми та дбаючи про репутацію церкви в місті. Мене захопило те, як серйозно вони підходять до духовної підготовки: наприклад, дітей до першої сповіді готують цілий рік, залучаючи і хрещених батьків. Щойно ми переступили поріг Ірпінської біблійної церкви, я відчув неймовірну атмосферу прийняття. Наша зустріч із пастором Миколою Романюком була схожа на затишне спілкування у малій групі. Він вразив мене своєю щирістю та чіткістю: не давав загальні відповіді, а ділився реальним практичним досвідом збудування команди та наставництва. Екскурсія християнською школою при церкві залишила найтепліші спогади: бачити таких вихованих, щирих дітей у гарній формі було справжнім задоволенням. Я навіть встиг трохи поспілкуватися з ними в класі. Також мене надихнула атмосфера в Канцелярії ВСЦ ЄХБ – там панує справжня дружність, що ще раз нагадало мені, як важливо бути простим і щирим у спілкуванні з людьми. Дуже позитивне враження справив молодіжний керівник Роман».
Візит до церков Ірпеня яскраво засвідчив: найцінніше в служінні – це щира дружба та вміння будувати глибокі християнські стосунки. Бути відкритим до ближнього – це і є той шлях, який є основним чинником у служінні Богу.