19 жовтня на спортивному майданчику Українського гуманітарного інституту відбулися «Богатирські ігри», де представники чоловічої частини студентства виявили справжню витривалість і мужність та вкотре довели: чоловіки – то є справжня сила. Сюрпризом ігор став виступ переможців четвертого сезону шоу «Україна має талант» колективу «Workout», які прибули на ігри в якості гостей і подивували всіх присутніх своєю спортивною силою і богатирським духом.
Що то є майстерність, сила, професіоналізм – колектив «Workout» продемонстрував безпосередньо на спортивному майданчику. Юнаки виконували різні трюки, що здавалися неможливими. Це викликало бурхливі емоції учасників і глядачів змагань і залишило незабутні враження. Команда «Workout» виступала не в повному складі, а лише половина – Микола Мельниченко, Іван Козачок, Анатолій Сірик, Влад Суровцев – змогли прибути на ігри, але її присутність стала родзинкою заходу.
…Випробування для учасників «Богатирських ігор» були непростими. Тож хлопцям довелося нелегко – як кажуть, не дрібницями займались. Під час першого змагання учаснику треба було якнайбільше разів віджатися від землі з «особливим вантажем» на спині, в якості якого була… дівчина. Оплески присутніх, яких ставало все більше, виражали захоплення і підтримували учасників. У юнаків відкривалося друге дихання, і вони робили неможливе, коли здавалося, що останні сили вже давно були витрачені.
Другий конкурс – підтягування на перекладині. У цьому змаганні підтримка для учасників була більше, ніж важливою. Під вигуки: «…Давай! …тринадцять, чотирнадцять, останній… Ти зможеш!!!…» – кожен хлопець намагався підтігнутися понад силу. Це був вияв справжньої чоловічої волі.
Під час виконання поставлених завдань конкурсанти демонстрували свою силу. Кожен викладався на повну. Міцні та великі руки, широкі статури, округлі плечі, фігура атлета – «трофеї», здобуті під час наполегливих тренувань у спортивному залі. Глядачі не стримували емоцій! На обличчях можна було прочитати напруження, хвилювання, подив. Очі говорили самі за себе. Оплески від радості, вигуки підтримки переплелися з піснями, що супроводжували захід.
А коли до місця змагання підійшли учасники команди «Workout» – відбулося щось неймовірне: перший дотик до перекладини, і хлопців було вже не втримати. Вони майстерно виконували рух за рухом, «літали” у повітрі, ніби мали крила за спиною. Після кожного стрибка глядачі аплодували, висвистували, дивувалися і захоплювалися. Погода була чудовою, як для середини осені, і промені сонця підігрівали і так вже гарячу атмосферу.
– Хлопці – молодці! Видно техніку, адже вони кожен день з малого віку займалися спортом. Це їхня справа, їм це подобається. Коли людина себе фізично підтримує – це завжди похвально. Адже в здоровому тілі – здоровий дух, – поділився враженням В’ячеслав Шикін, студент-богослов 1 курсу.
Лілія Педченко, першокурсниця філологічного напрямку, теж захоплена:
– Емоції поновлюються з кожною новою хвилею вражень від побаченого. Я дізналась, на що здатні наші хлопці, та й просто цікаво подивитися на те, що сама я зробити не можу.
– Я почав займатися у 15 років. Там, звідки я родом, дуже мало було гуртків і місць, де можна було проводити гарно час, тому вирішив посвятити себе спорту. У нас був тренажерний зал, спортивний майданчик, і я там займався, – розповів капітан команди «Workout» Іван Козачок.
– А я зайнявся спортом, коли мені було 11 років, – ділиться сімнадцятирічний член команди «Workout» Влад Суровцев. – Я захотів стати кращим, сильнішим, навчитися чогось нового. Мотивом для мене був мій друг, який на той час підтягувався разів 10. Для мене – це було щось нереальне, і я також забажав стати сильним.
На запитання, що дають заняття спортом для звичайного життя, Микола Мельниченко, також один із членів команди, відповів:
– Людина стає здоровою та сильною, подає іншим мотивацію і допомагає тим, котрі хочуть цим займатися.
Присутніх цікавилися, як хлопці тримають себе у формі та яким чином можна досягти високого результату? На це запитання Влад Суровцев відповів так:
– Це залежить від того, що хочу я, та від сезону. Зараз я виконую вправи на розвиток фігури, тренуюся години півтори – не більше, а коли працював над відпрацюванням елементів, то тренувався 2 рази на день, по півтори-дві години.
Доля звела цих молодих людей не випадково, вони вже багато пережили разом, досягли значних успіхів. Про те, як команда формувалася, розповів Іван Козачок:
– Ми познайомились у Гідропарку, в Києві. Там ми тренувалися, спочатку – кожен окремо. Ми всі студенти, і приходили на найбільший спортивний майданчик у Києві під відкритим небом, але зустрілися не всі відразу. Дехто вже на змаганнях до нас приєднався».
Ми поцікавилися, як колектив «Workout» сприйняв запрошення студентів УГІ? На це запитання Микола Мельниченко відповів так:
– Це для нас є можливість виступити, показати іншим, чого можна досягнути за певний час наполегливої праці над собою.
Влад Суровцев додав:
– Ми завжди добре ставимось до таких запрошень, адже хочемо розвивати спорт повсюди. Ми прагнемо, щоб наша молодь бачила це і намагалася наслідувати кращий спосіб життя, а не ходити та пиячити, або марнувати життя біля ком’ютера. Потрібно займатися, розвиватися, зміцнюватися і ставати кращим. Ми хочемо мати здорову та сильну націю.
…Красивий осінній день завершувався чудовим настроєм. Учасники «Богатирських ігор» продемонстрували свою силу та вправність на всі сто відсотків, чим ще раз довели, що можливості людини – неперевершені. Їх тільки варто спрямовувати на добро і розвиток. Не боятися труднощі і не казати собі: «не можу». Богатирській силі передує богатирський дух.
Карина Цимбук.
