“Ніжна, добра, по-дитячому щира, розумна, скромна і дуже допитлива”, – так описують дівчину, яка зацікавила багатьох людей після того, як виступила зі своїми одногрупниками на Дебюті першокурсника та розсмішила багатьох глядачів, розповіла свій власний вірш на першому студентському служінні й випустила уже другу власну збірку поезій.
“Взагалі все моє життя – це одне диво, чесне слово. Мене взагалі не мало бути на цьому світі, я народилася лише завдяки маминій вірі”, – це розповідає сама дівчина. Інелла Огнєва – це та, що маючи в своєму серці Бога і віру, все ж змогла перебороти життєві незгоди та досягнути своїх цілей. І все ж, почнемо із далекого 1999 року, саме тоді мала з’явитися на світ ця крихітка, але життя вже тоді почало її випробовувати.
Перегони зі смертю
На п’ятому місяці вагітності її мамі повідомили про те, що дитина всередині – мертва. Лікарі радили робити чистку й аборт, але жінка не погоджувалася, хоч її вже майже силою вели на операцію, адже все це могло загрожувати її життю, а сестра Інелли на той час була ще зовсім маленька. Але це все було не просто так, на шостому місяці вагітності сталося щось неймовірне, маленьке серденько все ж забилося. Коли настав час народжувати, то мамі Інелли сказали обирати: вона або дитина, і жінка обрала маленьке щастячко, про що ні разу не пошкодувала. Бог знову врятував їх обох, але на цьому смерть не зупинила свої переслідування. Згодом, коли дівчинка підросла, на неї впала шафа, але її дверці вдало відчинилися і не зашкодили малечі.
Наступного разу Інеллу на повній швидкості збила машина швидкої допомоги. Вона пробила головою лобове скло і пом’яла машину, але після цього у неї не лишилося жодного перелому, а тільки садна. “Бог мене ніби на руках тоді поклав на асфальт”, – пригадує дівчина.
Потім нашу тендітну героїню ще два рази збивала машина, а згодом вона й зовсім сильно занедужала, шанси на одуження були досить малі, але Бог знову виявив свою любов і допоміг їй все перебороти.
Як усе починалося?
Не зважаючи на такі, як сама Інелла каже, “перегони зі смертю”, дівчинка все ж переборола це все і почала втілювати свою мрію – писати. А почала вона це робити ще змалечку, в ті роки, коли батьки читають своїм дітям казки. Але у нашої малечі були зовсім інші плани.
Тільки-но дівчинка навчилася говорити, як мама вже слухала її казки, наче вони помінялися ролями. Можливо це й були якісь ще дитячі нісенітниці, але мама надавала цьому велике значення, вона дуже рада була чути ці казки та полюбляла їх слухати затишними вечорами. Приблизно в шестирічному віці Інелла почала писати вірші, хоча вони й були звичайні, як і більшості дітей її віку, але мама ходила і показувала їх навіть вчителям у школі, вона доводила, що її дитина обдарована. І з цього все почалося…
Трішки про поезію
“Я пам’ятаю, що в мене був принцип – не реєструватися в соціальних мережах до 16 років, тому я не сильно ділилася своєю творчістю, тільки в школі та на всіляких заходах”, – розповідає Інеллка. Це дивовижно, адже зараз на сторінці у Фейсбуці у неї налічується близько 5000 друзів, а на Інстаграм акаунті вже 1288 підписників! Але завдяки рідним і друзям Інелла зареєструвалася в мережі й виставила свій перший вірш. Також вона пам’ятає, як літом, коли вона дуже занедужала, також створилася перша збірка віршів. Пізніше знайшлися і люди, які готові були допомогти з тим, щоб її збірку побачив світ. А цього року вийшла уже і друга збірка, що є неймовірним дивом для дівчини. І наразі в Інелли є три початих романи та один завершений. Часто буває творча криза, але все ж і вона проходить.
“Взагалі творчість відіграє дуже важливу роль в моєму житті. Можливість нести людям слово, Господнє слово, те що я роблю – це не моя заслуга, а саме Його. Коли мене питають, чому я вірю в Бога, я не можу пояснити те, що живе в моєму серці.”
Захоплення та студентське життя
Змалечку Інелла була дуже активною дитиною, навіть “гіперактивною”, як зі сміхом пригадує наша героїня. Вона дуже любила спорт, навіть пам’ятає поїздку до Карпат всією родиною. «Було дуже важко відкорювати вершини, було багато спокус зупинитися, але не зважаючи на перешкоди, ми все ж дійшли вершини, не всі, правда. Але переживши ці 10 днів в горах, я справді по-іншому почала дивитися на світ і почала цінувати комфорт та найменші дрібниці».
Свого часу дівчинка ходила на танці, а потому зайнялась йогою і пілоном. «Пілон був дуже ризиковим видом спорту, адже багато хто має про нього неправильне уявлення, але мені дуже подобалося там займатися, хоча зараз часу вистачає лише на йогу», – розповідає Інелла. Говорить, що в майбутньому планує відкрити центр з йоги та поєднувати з цим творчість. А ще хоче мати велику сім’ю і багато діток.
«Я пішла вчитися просто задля того, щоб була сторінка студентського життя, та я не планую працювати за спеціальністю. Просто мені подобається писати і мені потрібен час, щоб видати романи й заробити кошти, то чому б не провести цей час з користю. Прийшовши на творчий конкурс, я вже зрозуміла, що в УГІ справді освіта з серцем. Я кожного ранку біжу на ранкове натхнення, щоб поспілкуватися там з Богом. Це дивовижне місце, справді», – захоплено говорить наша героїня.
Багато хто запам’ятав Інеллу завдяки її творчості, допитливості та неперевершеній імпровізації на Дебюті. Ця дивовижна дівчинка готова нести світло і тепло людям, де б вона не була. Можливо саме цього не вистачає нашій сірій і похмурій реальності.
Лідія Зубчук
