В середу 16 жовтня в актовій залі як завжди відбулася ранкова година спілкування – РГС. За власним опитуванням, багато хто із студентів ходить на РГС, бо страшно не ходити, і їх можна зрозуміти.
Справа в тому, що зараз проходить такий експеримент: у кожного студента є свій власний, постійний номер, оператор заходить в програму яка вибиває раптове число, і студент, який носить це число, має вийти і отримати свої подарункові п’ятдесят гривень. Може статися і таке, що студент, який носить певне число буде відсутній, і тоді він має з власної кишені розщедритися і подарувати інституту 400 гривень. А сам розіграш розрахований на те, що 4 людини за один РГС отримають по 50 гривень. І за весь час лише одна людина не вийшла.
Але цей експеримент вже показав свою дієвість, адже тепер в залі ніде дихнути, бо сусіда задінеш.
Цього разу голова УГІ запросила Діану. Дівчина працює у Відділі освіти Бучанської міської ради та обіймає посаду завідувача центру національно-патріотичних виховань та спортивної роботи. За її словами, дівчина сама тиждень вчила свій статус. Це досить впевнена особистість, вона звикла до публічних виступів, бо на сцені перед не маленькою аудиторією трималася впевнено. Наші студенти існують за принципом “Бог подарував нам два вуха і один рот, щоб ми більше слухали і менше говорили”, тож рівень уважності зашкалював.
В кінці свого спічу Діана зазначила неперевершеність нашого закладу та уважність студентів і адміністрації один до одного, оскільки в жодному закладі не вітають цукерками та піснею Happy Birthday. Десь в середині її виступу кожен відклав свій гаджет, але чому ж?!
Бо прозвучала команда піднятися і стрибати на одній нозі, підраховуючи кількість стрибків. Весь зал виконав, і скільки було ажіотажу і радості, для деяких це була спроба компенсувати пропущені заняття фізкультурою за всі роки. Мета цієї вправи полягала у наступному: стрибати студенти мали хвилину. Коли Діана нас зупинила, вона підійшла до деяких людей із запитанням, скільки вони прострибали – були чутні величенькі числа, але потім вона сказала помножити це число на два, бо стрибали ми тільки півхвилини. Це означає, що ми можемо набагато більше, ніж очікуємо самі від себе. На останок Діані подарували футболку з логотипом нашого інституту та ще якісь дрібнички на пам’ять. Так і пройшла наша РГС – рухлива (ранкова) година спілкування.
Марія Прокопчук