Чи здатен майбутній богослов пояснити складні істини віри десятирічній дитині всього за 15 хвилин? І не просто пояснити, а втримати увагу школяра, який о 9-й ранку ще мріє про сон? Це випробування може бути складнішим за будь-який іспит в аудиторії. Саме такий експеримент впровадив в Українському гуманітарному інституті головний стейкхолдер ОП “Богословʼя” Андрій Шевчук. Замість сухих лекцій дітям пропонують ігри, рухові вправи та сторітеллінг.
Ви ініціювали цікаве практичне нововведення для студентів-богословів у рамках курсу «Методика викладання у громадах Церкви АСД». Розкажіть, у чому суть цієї практики в ліцеї «Академія мудрості»?
Суть дуже проста, але глибока. Ми запровадили для студентів-богословів практику проведення «Ранкових натхнень» для школярів нашого ліцею. Це 10-15 хвилин на початку навчального дня, коли студент виходить до дітей і ділиться духовною думкою, яка має змотивувати та підтримати їх.
Чому це відбувається саме в межах предмета «Методика викладання у громадах церкви АСД»? Хіба теорії в аудиторіях недостатньо?
Філософія нашої освіти базується на принципі цілісного розвитку: розуму, тіла та духу. Теоретично вивчити це можна, але відчути – лише на практиці. Студент має навчитися адаптувати складні істини для дитячого сприйняття. Якщо богослов не може пояснити цінність доброти чи віри десятирічній дитині за десять хвилин, то чи розуміє він суть своєї місії?
Пʼятнадцять хвилин для дітей – це небагато, але водночас втримати їхню увагу буває непросто. Які інструменти використовують студенти, щоб донести такі важливі поняття, як добро чи чесність?
Ви праві, простої лекції діти не сприймуть. Тому ми ставимо завдання зробити натхнення інтерактивним. Наші богослови готують цікаві ілюстрації – це можуть бути предмети-символи, яскраві презентації або наочні приклади, що допомагають візуалізувати моральні поняття; рухові вправи та ігри, щоб розповісти про чесність чи важливість допомоги ближньому. Студенти залучають дітей до коротких активностей. Наприклад, вправи на довіру або командні ігри. А також замість сухих повчань – це живі історії, де діти самі мають зробити висновок. Це вже не проповідь, це повноцінний виховний елемент, де дитина бере участь у процесі.
Тобто ви вчите майбутніх пасторів бути ще й трохи креативними педагогами? Територіальне сусідство УГІ та ліцею «Академія мудрості» якось посприяло цій ідеї?
Безумовно. Наявність ліцею прямо на території нашого освітнього містечка – це унікальна лабораторія. Це створює живу наступність від вищої школи до середньої. Сучасний служитель має бути мультифункціональним. Якщо він може через рухову гру пояснити дитині принципи Божого закону, значить, він справді володіє матеріалом.
Як реагують самі студенти? Для багатьох це, напевно, серйозний виклик – вийти перед школярами о 9-й ранку?
Спочатку є хвилювання. Але це і є формування лідера. Ми хочемо, щоб наші випускники були готові працювати в громадах та школах. Ці 15 хвилин «Ранкового натхнення» тренують лаконічність, щирість та здатність тримати увагу аудиторії, яка не буде слухати тебе просто «через повагу до статусу», а лише якщо ти цікавий і справжній.
Як ви, як головний стейкхолдер програми, оцінюєте вплив такої практики на якість освітньої програми «Богослов’я»?
Це суттєво підвищує конкурентоспроможність випускника. Рада засновників зацікавлена в тому, щоб теолог був не лише теоретиком, а й практичним вихователем, наставником. Ми бачимо, що через такі заходи зв’язок «церква – школа – університет» стає нерозривним. Наше завдання – надихати дітей сьогодні, щоб вони стали свідомими особистостями завтра.
Питання – Альона Білик