Критичне мислення є важливою навичкою, що дозволяє зберігати інтелектуальну тверезість та об’єктивність у сучасному суперечливому медіапросторі. Про те, як інструменти логіки та рефлексії допомагають студентам спеціальності “Богослов’я” глибше аналізувати складні тексти, вчасно розпізнавати приховані маніпуляції та вибудовувати власну систему переконань, що ґрунтується на істині та вагомих аргументах спілкуємося зі Світланою Куцепал, докторкою філософських наук, професоркою, академіком Української академії наук.

Як Ви розумієте поняття критичного мислення в сучасному освітньому контексті?

Критичне мислення – це необхідна дисципліна в сучасному освітньому процесі, яка суттєво покращує когнітивні здібності студентів, формує навички роботи з інформаційними потоками,  забезпечує виявлення негативних інформаційних впливів та маніпуляцій в текстах або новинних повідомленнях за допомогою логіки, рефлексії, інтерпретації. Важливим результатом також є здатність генерувати (змінювати) свою позицію на основі фактів й аргументів, коректно застосовувати отримані результати пізнавальної діяльності до вирішення широкого спектру проблем. 

Які ключові навички у студентів спеціальності «Богослов’я» формує курс «Критичне мислення»?

Критичне мислення базується на універсальних інтелектуальних цінностях: ясність, чіткість, точність, послідовність, доречність, вагомі докази, слушні міркування, глибина, широта та справедливість. На цій основі формуються відповідні когнітивні навички, що включають здатність до розпізнавання проблеми, систематизації зібраної інформації, розрізнення наукових і оціночних суджень, формування власної системи переконань та моделей поведінки на основі об’єктивних суджень про явища повсякденного життя.

Чому критичне мислення є особливо актуальним для богословів в умовах інформаційного перевантаження та дезінформації?

Сучасне суспільство часто визначають як суспільство інформаційне. Відповідно, однією з ключових навичок людини вважається здатність критично мислити. Вибухоподібне зростання інформації, лавина новин переслідує людину. Це особливо загострює потребу усвідомленого, критичного ставлення до інформації, вміння вчасно виявляти дезінформацію та розрізняти маніпулятивні впливи. Вміння швидко обробляти інформацію постійно «підвищується в ціні», відповідно й навички критичного мислення стають запорукою успіху в інформаційному суспільстві. 

З якими труднощами найчастіше стикаються студенти-богослови під час вивчення цього предмету?

З багаторічного досвіду викладання логіки та критичного мислення можу зробити висновок, що зацікавлені, вмотивовані студенти не відчувають особливих проблем при вивченні цих предметів. Ба більше, студенти отримують інтелектуальне задоволення від розкриття своїх когнітивних здібностей, розв’язання задач та вирішення проблемних ситуацій. Часто студенти розповідали мені, що ділилися отриманою інформацією з рідними та друзями.   

Які методи викладання Ви вважаєте найбільш ефективними для розвитку критичного мислення?

У сучасних курсах з критичного мислення помітне місце займає вивчення логічних форм, встановлення структури міркувань і розвиток вміння відрізняти правильні міркування від неправильних. Тому розвиток критичного мислення відбувається завдяки знайомству з основами логіки (форми абстрактного мислення – поняття, судження, умовивід, а також з основними законами логіки та елементами теорії аргументації), постійним тренуванням аналітичних здібностей шляхом розв’язання різноманітних задач.

Підсумовуючи розмову, стає очевидним, що курс критичного мислення є фундаментом для формування інтелектуально чесної та духовно зрілої особистості. Завдяки поєднанню класичної логіки та рефлексії, студенти-богослови опановують мистецтво відповідальної роботи з текстами й отримують справжнє пізнавальне задоволення від розкриття власних когнітивних можливостей у служінні Істині.

Питання – Альона Білик