
Людина – одна із найскладніших істот. Філософський вислів, однак один із небагатьох випадків, коли мова не про «начинку» людини, а про «обгортку» – тіло. Передати правильно всі вигини, текстури та рухи непросто. Із цим завданням зустрічаються студенти, що вибрали спеціальність «Дизайн», зокрема ті, хто навчається в Українському гуманітарному інституті.

«На парах «Скульптура та пластична анатомія» ми вчились працювати з формою і формотворенням та покращували ці навики. Перша частина пари присвячувалася мінімальному введенню в історію певного напрямку скульптури, а також сам опис і призначення виду. Далі ми закріплювали пройдений матеріал, використовуючи, спочатку скульптурний пластилін, а потім глину. Ми виліплювавли як бюст, так і мініатюрну скульптуру людини в повний ріст», – ділиться враженнями від дисципліни «Скульптура та пластична анатомія» студент другого курсу кафедри «Дизану» Андрій Сас.

Викладачка Ольга Володимирівна Мацько ж вбачає в скульптурі дещо більше. І зазначає, що цей вид мистецтва несе духовний зміст, який йде від митця у світ через твориво. На людину впливають різні його прояви: історичні та релігійні ансамблі, що відображають сюжетну лінію. Тому після засвоєння технік художнього формотворення, варто не тільки думати про «фантик». Тільки «смачні цукерки» називають шедеврами.
Аріна Швець