Чи правда, що станція метро «Арсенальна» – найглибша в світі? Чи правда, що коронавірус існує вже багато років? Чи правда, що завдяки вакцинам нас насправді контролюють?

Більше 50% українців вважають, що можуть відрізнити фейк від правди? А ви можете? Сьогодні дуже важливим є вміння фільтрувати інформацію, адже в час карантину, коли всім неспокійно, інформація, особливо фейкова, шириться з небаченою швидкістю. Тому пропонуємо вам дізнатися, як не потрапити на гачок фейку.

Брехня поширюється швидше за правду?

У 2018 році журнал Science провів та опублікував дослідження щодо поширення правдивої та неправдивої інформації. Дослідники проаналізували більше 126 тисяч твітів, які поширювали 3 мільйони людей у Твіттері з 2006 по 2017 рік. Як виявилося, неправдива інформація поширювалася швидше за правдиву. Що більше інформація була емоційнішою, оригінальнішою, тим охочіше нею ділилися користувачі. Фейкова інформація викликала у своїх читачів страх, здивування та відразу, натомість правдиві новини викликали радість, смуток і віру.

Це доводить тезу про те, що люди охочіше вірять тому, що не несе позитивних емоцій, ніж тому, що несе радість.

Як зауважує Platfor.ma, фейки існують споконвіків. Але особливу увагу дослідників вони привернули у 2016 році під час виборів президента США. Згідно з дослідженням, під час цієї виборчої кампанії кожен четвертий американець заходив на сайти із фейковими новинами, а спростування неправдивих новин майже ніколи не досягали своєї мети.

Тоді американські фейкові новини досягли тисяч американських виборців. А отже, потенційно вплинули на їхню точку зору та на результати виборів загалом. Тобто фейки можуть завдавати шкоди, якщо їхня мета – маніпулювати думкою людей.

В тому ж 2016 Оксфордський словник англійської мови проголосив слово «пост-правда» (post-truth) словом року. Адже тоді в пресі часто йшлося про політику пост-правди, яка звертається до емоцій та особистих переконань, а не до об’єктивних фактів. Фейки та ігнорування об’єктивних фактів – це частина політики пост-правди.

Водночас фейки бувають невинними. Наприклад, UAReview в Україні – це гумористичний ресурс, який навмисне публікує фейкові новини. Але їхня мета – гумор, а не вплив на думку аудиторії.

Як боротися з фейками?

Чим більше з’являється неправдивої інформації, тим популярнішими стають ресурси із фактчекінгу. Наприклад, ще в 2003 році в США виник FactCheck.org. Місія цього сайту – моніторинг публічних заяв політиків і викриття брехні. На сайті є не лише статті. Тут можна поставити запитання, почитати про найпопулярніші онлайн-міфи (з посиланнями на джерела) та ознайомитися з неправдивими ідеями політичних курсів американських партій.

Європейські журналісти та активісти також розробляють ресурси для боротьби проти фейкових новин. Наприклад, BBC створив ресурс BBC Reality Check. Наразі там публікують матеріали, які викривають неправдиві новини. Сайт регулярно оновлюється, а матеріали не лише спростовують фейки, а й пояснюють різні аспекти політики. Зокрема – нюанси Брекзиту.

Ресурси з перевірки інформації існують у багатьох країнах. З їхнім переліком можна ознайомитися за посиланням.

В Україні теж існують ініціативи з фактчекінгу. Серед них – StopFake.org, заснований 2014 року. Сайт функціонує 13 мовами та пропонує не лише статті, а й відео та подкасти. Нещодавно проект опублікував звіт за 2014-2017 роки, протягом яких було проаналізовано і спростовано 919 неправдивих повідомлень. При цьому 85 зі 178 джерел поширення фейкових новин про Україну – російські ЗМІ. А VoxCheck – фактчек-проект VoxUkraine – перевіряє твердження українських політиків та публікує їх з поміткою «правда», «неправда» або «маніпуляція».

Як розпізнати фейк?

Розпізнавати неправдиву інформацію – навичка, яку можна опанувати за допомогою ресурсів з медіаграмотності. Для початку в нагоді стане інструкція Міжнародної федерації бібліотечних асоціацій та установ (IFLA). Це 8 стислих, але корисних порад, як розпізнати фейкові новини:

1. Звертайте увагу на джерело.Дослідіть сайт з новиною, його місію, контактні дані.
2. Читайте весь матеріал.Заголовки бувають обурливими, щоби привернути увагу.
3. Перевірте, хто автор.Чи реальна він особа? Чи можна йому довіряти?
4. Перевірте, чи підтверджені джерела.Посилання мають містити заявлену інформацію.
5. Перевірте дату публікації.Стара новина може бути нерелевантною поточним подіям. А якщо скопіювати назву такої публікації й зробити запит в Інтернеті, то, у найкращому випадку, висвітляться події минулих років.
6. Це точно не жарт?Переконайтеся, що це справді новина, а не сатира. Дивіться пункт 1 і 3.
7. Зважайте на свої перестороги.Подумайте, як ваші переконання впливають на сприйняття новини.
8. Порадьтеся з експертами. Зверніться до одного з надійних джерел із перевірки фактів – наприклад, до сайту з переліку вище.

Що ще?

1. Будьте уважні до заголовків. Зазвичай, фейкові новини мають емоційні, яскраві заголовки, які часто здаються неймовірними. Оформлюють їх великими літерами. Якщо зміст статті не відповідає заголовку – це фейк.
2. Уникайте часто повторюваної інформації в межах однієї публікації. Дієвим засобом маніпулювання людьми є багаторазове повторення, наприклад, різними словами однієї й тієї ж думки, яке змушує повірити в щось.
3. Слідкуйте за орфографічними та пунктуаційними помилками в тексті. Зазвичай фейкові новини пишуть або не дуже освічені люди, або поспіхом.
4. Уважно придивіться до фото та відео контенту. Дуже часто вони підроблені у фотошопі, і це помітно неозброєним оком. Оригінальність фото та звідки воно можна встановити в Google.

Детальніше дізнатися, як перевірити фото, можна тут.

5. Вивчайте різні точки зору на одну проблему. Це мають бути не менше 3 надійних, авторитетних джерел, написаних різними людьми.
6. Насторожуйтеся, коли починається сплеск емоції. У новинах багато гострої, емоційної лексики, дуже сумний тон, шокуючі відео (відеоновини). Занадто емоційні висновки, суб’єктивні оціночні судження, загострення уваги на одному конкретному випадку, а не масовий огляд – це може бути перебільшена, викривлена, фейкова інформація.
7. Придивіться до адреси. Часто в Інтернеті створюють копії авторитетних видань, змінюючи для цього всього декілька літер.

Отож, ретельно перевіряйте те, що ви споживаєте, і буде вам щастя. А якщо хочете перевірити себе на практиці – спробуйте пройти фейкотест.

Аліна Сахненко