5 лютого в Українському гуманітарному інституті відбулася зустріч студентів-богословів з асоційованим директором відділу «Служіння здоров’я» (Health Ministries) при Генеральної конференції Церкви адвентистів сьомого дня, лікарем-психіатром Юрієм Бондаренком.
Під час зустрічі пан Бондаренко наголосив, що служіння – це величезна відповідальність, а кожен пастор фактично є «лікарем душі» (психологом), який відповідає за духовний і психологічний стан віруючих. Юрій акцентував увагу на важливості заповнення внутрішньої порожнечі («дірки розміром з Бога») через щоденне якісне спілкування з Творцем, оскільки відсутність цього духовного наповнення завжди помітна оточуючим. Основою успішної праці служителя є розуміння цілісної природи людини, яка складається з духу, душі та тіла, а також врахування соціального компоненту взаємодії. Спікер закликав до суворої самодисципліни, зокрема дотримання режиму сну (принцип «магії 10-ї вечора»), адже фізичне здоров’я та відпочинок мозку безпосередньо впливають на духовну стійкість. Юрій підкресив пріоритетність глибокої особистої посвяти над звичайною мотивацією, оскільки справжнє служіння народжується з неможливості жити інакше, ніж виконуючи Божу волю. Наостанок, спікер закликав майбутніх пасторів будувати своє життя на непохитному духовному фундаменті, який неможливо відібрати навіть у часи найтяжчих особистих криз чи воєнних випробувань.
«Сьогодні я по-новому поглянув на свою майбутню професію. Слова Юрія Бондаренка про те, що пастор – це, по суті, лікар-психолог для душі, глибоко вразили мене. Під час зустрічі я зрозумів, що не зможу нічого дати людям, якщо сам буду порожній всередині. Служіння починається не з кафедри, а з моєї особистої, щоденної, живої розмови з Творцем. Дякую за цю зустріч, яка змусила мене переосмислити своє життя» – поділився своїми враженнями студент третього курсу Руслан Алієв.
«Чесно кажучи, я не очікував почути від Юрія Бондаренка про режим сну. Але концепція «магії 10-ї вечора» та взаємозв’язок між фізичним станом мозку і нашою духовністю змусили задуматися. Юрій дуже чітко показав, що неможливо бути духовним гігантом, нехтуючи законами тіла, які створив Бог. Для мене це стало викликом переглянути свою самодисципліну. Справжня посвята – це відповідальність за свій стан, щоб бути ефективним знаряддям у Божих руках» – підсумував студент четвертого курсу Данієл Стрієнко.
Отже, ця зустріч стала для студентів-богословів нагадуванням про те, що бути служителем – це насамперед бути цілісною особистістю. Юрій Бондаренко окреслив чітку формулу лідерства в часи невизначеності: менше зовнішнього шуму, більше внутрішньої тиші з Богом. Це був заклик будувати служіння не на піску стратегій, а на камені особистої віри та ментального здоров’я. Бо лише той, хто переміг хаос у собі, здатен стати маяком надії для інших.