Коронавірус не тільки відкоректував навчальний процес, але й повністю змінив його. Тепер заклади освіти організовують навчання таким чином, щоб мінімізувати можливість поширення інфекції на своїй території.
Український гуманітарний інститут не виняток, тож ми розпитали ректорку ВИШу Людмилу Штанько про те, як відбувається навчання та яких протиефекційних заходів вживає керівництво.
Як ви вважаєте, навчання під час карантину вплинуло на знання студентів? Якщо так, то в позитивну чи негативну сторону?
Під час карантину, який був оголошений в березні, ми навчалися дистанційно. Деякі викладачі вже мали досвід дистанційного викладання, деякі робили це вперше. Тому в нас були складнощі з організацією, які могли вплинути й на якість самого процесу.
Ще однією проблемою стало те, що не у всіх студентів був гарний зв’язок, можливості регулярно приєднуватися на пари і виконувати всі завдання викладача. Але все ж таки в більшості академічних груп навчання відбувалось досить якісно, і студенти самі відзначали, що їм було зручно так навчатись.
Та зараз ми все одно намагаємось зберігати стаціонарне навчання, хоч воно й відбувається за змішаною формою. Великі лекції проводимо онлайн, групи ділимо на підгрупи. Для нас дуже важлива присутність студентів на території, адже перевагою нашого закладу є перебування студентів в кампусі, тому що тут формується особлива специфічна атмосфера, яку неможливо сформувати онлайн.
Як ректор інституту, з якими питаннями під час карантинного навчання ви зіштовхувались найбільш?
Перше – це технічне забезпечення всіх викладачів. Так, ми придбали платну версію програми «Zoom» для того, щоб можна було викладати без переривання через 40 хвилин, навчили викладачів користуватися цими засобами. Важко було навчити тих викладачів, які раніше цього не робили. Адже, якби вони були в закладі, ми би їм все показали, а так довелося навчати їх дистанційно.
І друга проблема – це фінанси. Карантин дуже сильно вплинув на бюджет нашого закладу, тому що ми не змогли провести всі заплановані на поточний період заходи, які були значною частиною нашого бюджету.
Як зараз проходить навчання студентів?
Зараз проходить навчання за змішаною системою, тобто всі студенти стаціонару в кампусі навчаються стаціонарно лише з обмеженнями. Перше обмеження – вони поділені на групи, в основному від 20 до 30 студентів, є декілька груп до 40 студентів, але ми мінімізували кількість таких груп. Окремі великі лекції проводяться онлайн.
Великі заходи проводимо на вулиці, поки хороша погода. Коли стане холодно, ми перейдемо в багатофункціональний комплекс, де згідно діючих нормативів можна одночасно збирати близько 250 студентів.
Всі студенти заочної форми поки що переведені на дистанційний режим, тобто не приїжджатимуть на територію.
Чи дотримуються на території інституту правил карантину? Яких саме?
Звичайно, дотримуємось, без цього ми не змогли би взагалі запустити процес навчання. Отже, на всіх поверхах, у аудиторіях, кабінетах є засоби індивідуального захисту, в тому числі санітайзери, по всій території діє масочний режим. Не зважаючи на те, що за правилами в аудиторіях можна знімати маски, ми все ж таки просимо студентів цього не робити. Тому що у нас студенти з різних регіонів, і ми хвилюємось, щоб ніхто не захворів.
В їдальні дистанція півтора метра в черзі, і плюс не більше ніж чотири людини за столиком з дотриманням відстані. Регулярна обробка відповідними засобами приміщень, сходин, перил, дверних ручок.
Це правила, які прописані в рекомендаціях Міністерства охорони здоров’я для закладів вищої освіти. В зв’язку з цим я хочу звернутися до всіх студентів: «Якщо ви не згідні з цими правилами, вважаєте їх, можливо, занадто жорсткими, недоречними, ви маєте все одно їх дотримуватися, тому що інакше ми не зможемо зберегти нашу територію для безпечного навчання. Фактично, студент, який нехтує цими правилами, наражає на небезпеку всіх інших і створює підстави для припинення стаціонарного навчання та переведення на дистанційну форму всіх. Тому я прошу ставитися з розумінням і повагою до цих правил».
На вашу думку, краще щоб студенти вчилися дистанційно чи в інституті, але з дотриманням всіх правил адаптивного карантину?
Я прихильник того, щоб студенти мали можливість залишатись на території кампусу. Ми серйозно готуватися до їх приїзду після карантину і літніх канікул. Цього бажають і більшість студентів, ми їх питали. Тому зі свого боку ми робимо все можливе, щоб стаціонарне навчання продовжувалося якомога довше.
Які дії плануєте, якщо карантин продовжать ще на деякий термін?
Якщо ми потрапимо в червону зону, звісно, будемо змушені перейти на дистанційне навчання, яке вже, в принципі, апробовано весною. Ми зробили аналіз деяких помилок, і, я сподіваюсь, якість навчання буде кращою цього разу. Але ми все ж таки намагаємось триматися до кінця, поки є така можливість. Якщо треба буде розподіляти групи на ще менші, щоб дистанція була більша, ми готові це робити. Ми вже зробили переведення студентів на двозмінне навчання, для того щоб не було скупчення людей. Тому зі свого боку ми готові йти далі на кроки, які можуть вберегти наших студентів.
Які будуть дії, якщо з’являться перші хворі на ковід?
Ці дії прописані в умовах та рекомендаціях, які дані закладам вищої освіти. Перше – ізоляція людини, яка має підозру на ковід. Для цього ми зробили ізолятори в кожному гуртожитку, вони мають свої санвузли, туалети, деякі мають кухні. Також буде ізольована група, в якій навчався такий студент. Ізолюємо також тих студентів, які проживали спільно в одній кімнаті. Всі ці студенти будуть навчатися дистанційно.
Після інкубаційного періоду і негативного результату тесту ізольовані студенти знову допускаються до навчання.
Що ж, сподіваємося на краще і бережімо себе.
Веніамін Степанюк
