Фелікс Климентійович Понятовський – гарний професіонал та цікава особистість. Незважаючи на свій нелегкий життєвий шлях, він досягнув бажаного та лишився вірним Богові.

Мрія пізнати океан

Фелікс Понятовський застав нелегкі часи Радянського союзу. То був атеїстичний період, чоловік не знав Бога, а познайомився з ним лише коли закінчував школу, згодом прийнявши хрещення. Ще в дитинстві хлопчик мріяв стати моряком. Він настільки захопився цим, що почав читати багато книжок та мріяв подорожувати, як справжній моряк.

«В Радянському союзі подорож була великою проблемою, тому професія моряка видавалася мені найкращим варіантом», – розповідає наш герой.

І для того, щоб реалізувати свою мрію, сімнадцятирічний хлопець вступив в Одеську державну академію. Але через деякий час навчання він зрозумів, що не зможе в майбутньому поєднувати релігію та роботу, оскільки моряки повинні працювати кожен день і святити суботу було б неможливо. Невдовзі в нього з’явилися сумніви щодо того, чи правильно він обрав професію. Вже  після третього курсу юнак прагнув залишити академію.

«В мене були довгі вагання щодо того, чи потрібно мені далі навчатися, я вагався доти, доки мама не порадила мені закінчити інститут, отримати диплом, а потім вже обирати те, з чим хотів би я дійсно пов’язати своє життя», – доповнює Фелікс Климентійович.

Ось так у хлопця і вийшло. Він закінчив інститут, отримав диплом і подальшому не працював за спеціальністю.

Знайомство з новою професією

Переломним моментом в житті юнака стала пропозиція стати пастором.

«Чесно кажучи, коли мені запропонували таке високе покликання, я думав, що з цього нічого не вийде, що в кращому випадку зможу втриматися на цій посаді десь місяць, а потім здамся», – зізнається Фелікс Понятовський.

Початковий життєвий етап в ролі пастора у Фелікса Климентійовича почався в місті Волочиськ Хмельницької області.

«Цікаво те, що в цьому місті люди розмовляли простою, щирою українською мовою, а я все своє життя провчився в російській школі, потім вчився в Одесі і там взагалі ніхто на українській мові не розмовляв, тому саме тут я вивчив українську мову», – ділиться він.

Пропрацювавши один рік, він одружився та вже разом із жінкою відправився на навчання в Заокську духовну академію, тому що на той час мріяв отримати освіту, пов’язану з Біблією. Але незабаром сталося непередбачуване – хлопець не мав змоги платити за навчання, бо на той час навчання в Заокському коштувало великих грошей.

Церква не могла заплатити за його навчання і запропонувала допомогти з проживанням і харчуванням, але цього було замало. Та в серці хлопця була віра в те, що Бог допоможе. І трапилося диво, якимось чином юнаку вдалося назбирати потрібну суму.

«Господь забирав всі перешкоди, які траплялися на моєму шляху, для того, щоб моя мрія стати пастором здійснилася», – додає Фелікс Климентійович.

Провчившись три роки, юнак перейшов на магістерську програму, після чого працював деякий час в Хмельницькому та Києві. У 2008 році йому запропонували поїхати навчатися на Філіппінах на докторській програмі.

Після цього, повернувшись з Філіппін,06 Фелікс Понятовський став працювати в Українському гуманітарному інституті.

Приховані таланти

Фелікс Климентійович має гарний музичний слух, вміє гарно підбирати мелодії. Але повноцінно розкритися в цьому руслі він не може, бо в дитинстві не мав змоги навчатися в музичній школі. Але на противагу цьому в нього присутній хист до логічного мислення та ораторського мистецтва і це допомогло йому стати гарним професіоналом своєї справи.

Альона Терещук