Холодний осінній ранок за високими вікнами, здавалося, тільки підсилював особливу атмосферу тепла у великій залі Українського гуманітарного інституту. Останні слова тихої спільної молитви, якими завершилося ранкове служіння, незримими сонячними променями освітили серця всіх присутніх… Здається, час зупинився і мало вірилось, що вже через кілька хвилин зала спорожніє. Але не на довго…

Зазвичай предмет “Духовне становлення фахівця” у студентів першого курсу проходить в малій залі, але день 26 жовтня обіцяв стати особливим. В повітрі все ще відчувався невловимий аромат роздумів, коли зала почала наповнюватися жвавими, попри ранню годину, розмовами студентів. За звичною метушнею відчувалось особливе хвилювання. Шестеро студентів, згуртувавшись біля самої сцени, стурбовано проглядали записи та обмінювалися останніми думками перед початком незвичайного дійства.

А в цей час на сцену вже винесли дві парти, встановивши їх одна проти другої, та мікрофони. Ще декілька хвилин підготовчого процесу і  залою пролетів лункий бадьорий голос президента центру вищої освіти Андрія Васильовича Шевчука:

“Шановні студенти,хвилиночку уваги! Думаю, ви вже здогадалися, що сьогоднішня пара незвичайна. Зараз на цю сцену вийдуть дві команди: команда дівчат у складі Коваленко Марини, Рокіщук Христини та Прокопчук Марії та команда хлопців, представниками якої є Дарій Верещак, Тимофій Мещеряков та Андрій Пахній, які будуть змагатися між собою у дебатах! Попередньо учасники отримали одну й ту ж  тему і дізналися, яку точку зору їм доведеться відстоювати:”за” або “проти”. Всього змагання проходитимуть у три тури і кожен учасник матиме час, щоб висловити свої аргументи та відповісти на питання супротивника.”

Студентка кафедри фізичного виховання Аліна виступила у ролі тайм кіпера і, приготувавши секундомір, зайняла місце біля Андрія Васильовича.

“Етика особистості єдиний шлях досягнення успіху”- тема дебатів висвітилась на екрані великими літерами, привернувши до себе десятки зацікавлених поглядів. Декілька слайдів з загальними вимогами до учасників і нарешті початок.

Переборюючи хвилювання, першою представляти свою команду почала Христина Рокіщук: “Наша назва “ХММ” – (Христина, Маша, Марина) і сьогодні ми спробуємо переконати вас, що етика особистості – це дійсно єдиний шлях досягнення успіху!”

Перевівши подих та заручившись підтримкою дружніх поглядів з залу, дівчина продовжила свій виступ низкою аргументів, основна думка яких зазначала, що в сучасному світі імідж є невід’ємною складовою успіху кожної людини. За словами Христини:”Від того, як ти виглядаєш, залежить те, як сприйматимуть тебе у суспільстві.”

Дівоча команда вклалась у часові рамки, але видихати було ще рано, попереду чекало перше питання від суперників і, забігаючи наперед, хочу сказати, що воно буде доволі нелегким.

“Чи дійсно ви вважаєте, що людська особистість – це товар, який можна продавати?” – не зважаючи на деяку попередню затримку, питання Дарія прозвучало доволі впевнено і змусило дівчат добряче подумати над відповіддю.

Пояснення Христини було коротким і локанічним: “Перше враження про людину дійсно складається саме з її зовнішнього вигляду, а, як відомо, від того як ти себе одразу зарекомендуєш, залежить і подальше до тебе ставлення!”

Під лункі оплески студентів Андрій Васильович оголосив початок другого туру. Право слова перейшло до команди хлопців, а саме до Тимофія, який одразу зізнався, що з назвою вони ще не визначились до кінця, але, не зважаючи на цей факт, подальші аргументи хлопця були впевненими, чіткими і, судячи з реакції залу, дійсно переконливими.

“Сенс етики іміджу в тому, що, даруючи людині швидкий зліт, вона несе за собою таке ж саме стрімке падіння. Якщо у людини відсутній міцний фундамент моральних якостей, жодна маска не гарантує їй справжнього успіху”, – такими словами, використавши весь  наданий час, хлопець завершив свій виступ.

Судячи з тайм-ауту, яким скористались дівчатка для обговорення свого питання, аргументи хлопця були дійсно вдалими.

Дівчата та хлопці висловлювали свої аргументи, задавали один одному запитання та відстоювали свою точку зору. Боротьба загострювалася…. Судячи з пожвавлення в залі, атмосфера азарту учасників поширилась і на глядачів.

“Все, у що ти вкладаєш свої сили, з часом неодмінно приносить свій результат. Тільки піклуючись про внутрішній світ та духовну основу характеру, можна побудувати дійсно успішне життя, не обманюючи при цьому ні інших, ні, в першу чергу, самого себе”, – підсумував Андрій.

На цій мотивуючій ноті під гучні оплески Андрій Васильович оголосив закінчення дебатів та перехід до наступної, не менш важливої частини гри – оцінювання.

Основними критеріями стали:

• Командна робота;
• Аргументація відповідей;
• Динаміка виступу;
• Використання часу.

Оцінювання проводилося за 5-ти бальною шкалою, першими змогли відповісти дівчата. У їх завдання входило: оцінити власний виступ, вказавши на його недоліки та сильні сторони, а також дати оцінку грі суперників.

“На мою думку, обидві команди молодці, адже жоден з нас не мав подібного досвіду раніше”, -почала на позитивній ноті Марія Прокопчук, зауваживши головний недолік своєї команди, а саме – сильне хвилювання, яке завадило їм зібратися. Але, не зважаючи на озвучені мінуси, дівчатка оцінили свою роботу на 5 балів, що викликало хвилю доброго сміху у залі.

Роботу хлопців Марія оцінила наступним чином:

“Нам сподобалося, що хлопці, на відміну від нас, трималися більш впевнено, а їх думки були більш чітко сформульовані,у цьому, на нашу думку, є велика заслуга їх згуртованості та командного духу.”

Самоаналіз хлопців також почався з подяки, перш за все, команді дівчат. Таке дружнє ставлення одне до одного колишніх суперників викликало теплу посмішку залу. Відчувалося, що за дебатами на сцені насправді стоять теплі дружні відносини у житті.

Серед головних своїх недоліків хлопці зазначили не раціональне використання часу, а серед помилок у команді дівчат – не надто переконливі аргументи та  повільну динаміку. Загалом, чоловіча сторона оцінила свою роботу дещо скромніше за дівчат, а саме на четвірку.

Студенти також змогли дати оцінку виступам обох команд. Хтось зауважив аргументацію хлопців, хтось став на захист дівочої команди,зазначивши,що їх тема була набагато важчою.

Сказавши учасникам ще кілька напутніх слів, Андрій Васильович висловив і власну точку зору на задану тему, тим самим підвівши логічну межу у суперечці:

“Питання дійсно доволі суперечливе. Я вважаю, що обидві сторони в чомусь праві, адже дійсно для становлення багатогранної, щасливої, успішної людини не достатньо лише етики особистості або тільки етики характеру. Тут дуже важливу роль відіграє золота середина. Тільки побудувавши надійну духовну основу і навчившись правильно доносити себе можна досягти справжнього успіху.”

Холодний осінній ранок за вікном поволі змінювався похмурим дощовим днем. Але в порожній залі Українського гуманітарного інституту все ще було тепло і затишно. Її скарбниця спогадів поповнилася ще однією незабутньою подією. Якби стіни вміли розмовляти, цій залі точно знайшлося б що розповісти, це були б історії про теплі молитви, приємні зустрічі, цікаві пари та битви, в яких немає переможених, а кожен присутній отримує свою власну незриму нагороду.

Інелла Огнєва