Вівторок, 13 жовтня, став особливим днем для студентського театру «Росток» Українського гуманітарного інституту, адже  саме в цей день він святкував своє 15-ти ліття. На ранковій годині спілкування, що традиційно збирає всю студентську спільноту УГІ, театр-ювіляр зіграв драматичний етюд Лесі Українки під назвою «Йоганна, жінка Хусова». До складу акторської трупи увійшли студенти Іван Ярош, Дар’я Шуть, Анна Мєщєрякова, Костянтин Анікєєв, Наталія Гімаєва, Світлана Рибак.

Свято розпочалося бурхливими оплесками, і на сцену вийшла керівник театру Лариса Євдокимова. Вона подякувала присутнім, які прийшли розділити радість святкування з акторами, і розповіла одну зі своїх улюблених історій.

…Якось знаменитий скульптор побачив чоловіка, який на стежці знайшов великого каменя. Він запитав його:

– Що ти будеш з ним робити?

– Викину, звичайно, – відповів чоловік. – Цей камінь лежить тут і заважає, люди ходять і спотикаються.

Тоді скульптор каже:

– Продай його мені.

– Навіщо тобі звичайний камінь? – здивувався чоловік.

 І скульптор відповів:
– Ти бачиш у ньому простий камінь, а я бачу – дивного ангела, який хоче вирватися на свободу…

Переповівши історію, керівник театру додала:
– Знаходити таланти в людях – це теж великий дар.

Особливим гостем цього свята була засновниця студентського театру «Росток» Ольга Володимирівна Стирова. Вона з хвилюванням звернулася до студентів:
– Я вас прошу, любіть театр, бережіть свій театр, служіть у ньому. Адже ви всі – талановиті! І, оскільки це так і є, то нашому театру ще довгі-довгі роки жити і радувати грою.

У залі запанувала тиша, глядачі спрямували свій погляд на сцену. Почалося театральне дійство…

У виставі «Йоганна, жінка Хусова» розкривається трагічна доля жінки. І попри те, що події, описані Лесею Українкою, відбувалися багато століть тому, упізнаваність ситуацій і поведінка акторів дає повне відчуття того, ніби ця історія взята із сьогоденного життя.

Після вистави перший керівник театру Ольга Стирова поділилася враженнями:
– Театр служить тому, щоб людина духовно зростала і змогла реалізувати себе, адже він дає багато корисного: ставить мову, дарує можливість спілкування із глядачами, робить людину комунікабельною. Актори спонукають глядача до добра, любові, самопожертви, розвитку колективних стосунків. Це позитивно впливає на суспільство, багато чому навчає і дає чимало доброго.

А нинішній керівник театру Лариса Євдокимова додала:
– Я дуже рада, що театр є, і є молодь, яка цим займається. У мене чудові враження. Зіграний етюд навчає нас правильно ставитися до рідних і Бога.

Не залишилися без позитивних вражень і глядачі:
– Мені надзвичайно сподобався виступ учасників театру. Вразила їхня майстерність і вдало підібрані ролі для кожної з особистостей. Я вже записалася в театр, але після їхнього виступу мені ще більше захотілося брати участь у цьому виді мистецтва, – захоплено розповідає Ілона Ношина.

– Ранкова година спілкування цього разу була незвичайною, продовжила Анастасія Семенчук. – Я дуже рада, що у нашому інституті є студентський театр. Це – велика перевага культурного та творчого життя нашого студентського “королівства”. Як часто ми буваємо у театрі? Більшість скаже, що майже не буває. А тут – чудова можливість мати таку творчу команду, яка приносить у наше життя щось нове та цікаве. У мене прекрасне враження від побаченого. Дякую команді театру за таку душевну, але у той же момент цікаву постановку. І з 15-річчям вас! Ви – чудові! – додала Анастасія.

Наприкінці вистави зал вибухнув оплесками. Акторів вітали трояндами та солодощами. Ті, хто мали змогу виступити, висловили свою вдячність глядачам, зробивши низький уклін…

Аліна Кожух