Театри відвідували благородні та освічені люди, або ті хто хотів бути культурно розвинутим. Але що насправді робить театр із нашою свідомістю?

Олександр Пренко, пастор-інтерн, розповів, чому вісниця Божа – Елена Уайт застерігала світ від відвідування театрів.

Кажуть, що театр виховує в людині естетичність. Але чому Елена Уайт так негативно і категорично висловлюється про це мистецтво?

Так, дійсно, Елена Уайт пише, що театр не є тим місцем, де людина може виховувати в собі високі моральні цінності та розуміти наскільки чудовий створений Богом світ. Це все тому, що у театральних виставах ми можемо спостерігати як люди показують життя в якому немає релігії. Або навіть якщо вона і є, то демонструє неспроможність Бога допомогти, що виливається у негативні картини. Частіше за все, там є люди, які щось втратили у своєму житті, ті, що не можуть дочекатися Божої відповіді і звертаються до магії. Також ми можемо бачити, що людина покладається лише на себе і таким чином досягає визначних вершин. Театр відводить людину від Того, Хто дійсно може подарувати успіх у житті. Це є тільки Бог. З приводу етичності, це дуже відносно, ми можемо бачити безліч інтимних відносин і вони, частіше за все, аморальні. Ми бачимо різні сцени: зраду, або про якогось «Ловеласа», що зумів додати ще одну дівчину до свого списку, вбивства тощо…

У нашому мозку є дзеркальні нейрони, які допомагають людини сприймати те, що вона бачить як реальність. Наш мозок сприймає саме таким чином інформацію, що подібні сцени стають реальними, а не лише виставою. Тому необхідно досить відповідально ставитись до того, що вливається до нашого розуму.

Елена Уайт так негативно висловлюється про театр, оскільки майже все, що там відбувається, руйнує моральні цінності як такі. Ось цитата, яка це підтверджує: «Багато сучасних популярних світських розваг, навіть так званих християнських, ведуть до того ж кінця, що і язичницькі.  Власне, серед них існує мало таких, якими не скористався сатана для руйнування душ. Протягом усіх століть він збуджує пристрасть та прославляє порок за допомогою театральних вистав. Він використовує оперу з її захоплюючою музикою та декораціями, що зачаровують, маскаради, танці, картярські столи, щоб зламати моральні підвалини і відкрити двері чуттєвим насолодам.  Сатана обплутує своїми ланцюгами душі в кожному розважальному місці, де тільки людина може заохочувати свою гординю або потурати своєму апетиту, де людина може забути Бога і інтереси вічності» (Патріархи і пророки, с. 459, 460; Християнський дім, с. 515).

Через наше сприйняття інформації вище згаданими дзеркальними нейронами, ми так чи інакше, починаємо повторювати те, що бачимо.

Чи є місце театру у Євангельській місії? Все ж таки людина набагато краще сприймає інформацію візуально.

Це справді так, людина сприймає інформацію візуально краще, і ми можемо бачити яким популярним у нашому світі є «Вертеп». Через цю театральну виставу, досить велика кількість дітей можуть дізнатися головну вістку в житті, що на нашій планеті народився Ісус Христос. Варто підкреслити: коли людина надихається такими виставами, їй справді простіше сприймати ту звістку, що Христос народився й помер, щоб ми могли жити. У тому випадку, коли театр возвеличує в серцях людей  Бога, то тільки тоді він має право на існування.

Коли людина має змогу бачити у сцені те минуле, їй простіше потім сприймати послання від Бога. Але якщо людині намагаються донести не високі моральні цінності, а розпусту, то вона стає більш схильна до того. Дуже важливо правильно обирати, що ми дивимось. І це стосується не тільки театру.

Тому сперечатися з ідеєю, що людина краще сприймає Боже Євангеліє завдяки театру, буде не раціонально. Однак це має бути возвеличення Бога, а не людини. Потрібно через виставу передати Біблійну істину, а не тільки фантазію сценариста. 

І все ж, якщо християнського нічого немає у виставі, але і аморального теж, то чи варто відвідувати такі заходи? Та чи можемо ми взагалі вирізняти, ділити благородний театр чи аморальний?

У більшості випадків ми можемо бачити аморальні вистави у якій прославляється сутність людини, що у свою чергу відвертає від Бога. Тому такий театр можна віднести до аморального. 

Я думаю, що так – ми можемо розрізняти «благородний» та «аморальний» театри. Перш за все, необхідно зрозуміти те, що автор вистави хоче висвітлити, які там є сцени та ідеї. Чи дійсно після проглянутої вистави ви зрозумієте наскільки величний Бог і те, що тільки Він насправді може допомогти людині? Відносно схожий елемент – музика. Ми можемо розрізняти, яка на служінні є прийнятною, а яку краще взагалі не слухати. У наш час більш популярні «театри» – це кіно. Ми не будемо дивитися фільми, де постійно займаються любощами, або про насилля, бо, як ми знаємо, –  це аморальне. Якщо ми дивимося це регулярно, то для нас стає прийнятним перегляд подібних роликів. Тому, нам необхідно розуміти, особливо сьогодні, коли так багато фільмів і вистав – до чого, або до кого вони нас наближують. 

Особливо, коли вже є розуміння того, що наш мозок не розрізняє фільм, або театр як щось уявне, а більше як реальність, завдяки чому із часом починаємо нормально реагувати на вбивства, дошлюбні інтимні відносини тощо. 

Щодо цього Уайт висловлюється так: «Серед найнебезпечніших розважальних закладів особливе місце посідає театр. Він не тільки не є школою чесноти і добрих вдач, як його часто виставляють, але й це найнебезпечніше вогнище аморальності. Подібні розваги зміцнюють гріховні нахили та порочні навички. Непристойні пісні, брудні жести, вирази і пози розбещують уяву і псують звичаї.  Кожна молода людина, який любить відвідувати театральні вистави, втрачає моральні принципи.  Ніщо інше в нашому світі так сильно не отруює уяву, не руйнує духовність, і не притупляє смак до невигадливих, мирних радощів і тверезої життєвої реальності, як театральні вистави. Любов до цих видовищ посилюється після кожного походу в театр, подібно до того, як пристрасть до алкогольних напоїв посилюється в міру їх вживання. Єдиний безпечний шлях — це уникати театрів, цирків та інших сумнівних розважальних місць» (Свідчення для Церкви, т. 4, с. 652-653).

Саме через це Елена Уайт застерігала людей від театру.

Питання — Софія Курко