Всі ми, пов’язані з творчою роботою, написанням статей, сценаріїв, SMM-просуванням тощо, хоч раз в житті стикалися з такою проблемою як творча криза, вигорання. Тільки одна думка про роботу викликає напругу. Ми починаємо ще більше себе виснажувати запитаннями «Що зі мною не так?», «А може це взагалі не моє?», «Можливо мені просто не дано?». То, що ж робити і як вийти з цього стану? Своїм досвідом поділилась студентка третього курсу журналістики Анастасія Кеда.

Чи зіштовхувалася ти з такою проблемою, коли потрібно було написати багато матеріалу, а бажання та ідей не було?

Так, насправді зіштовхувалася. Нещодавно коли я з делегацією студентів їздила до Туреччини, у журналістів було завдання написати матеріали про цю поїздку. Не скажу, що текстів повинно було бути багато, але вони були доволі місткі й важливі, тому представити потрібно було гарно та в короткий строк. Бажання не було, тому що це доволі відповідальна робота і я боялася щось написати не так.

Під час навчання також були такі моменти. Особливо коли багато матеріалів, які потрібно здати, а вони досі ненаписані чи недописані. Дійсно буває немає бажання, ідей через те, що важко вигадати тему. Або коли дають вибір, але говорять «пиши на ту тему, яка подобається, але щоб стосувалася того чи іншого предмету або дисципліни». Голова від всього цього гудить і ти думаєш, з чого ж почати взагалі. Насправді для мене найскладніше обрати саме тему чи ідею, але все ж таки значно легше, коли є саме з чого обирати.

Яка причина таких творчих криз?

Для нас, творчих людей, які пишуть статті, картини, створюють музику тощо, творча криза – це нормально. Причина може бути різна, у кожної людини вона індивідуальна. Це може залежати від особистісних моментів, можливо, пов’язаних зі здоров’ям і воно впливає на творчу діяльність або психологічна проблема, коли морально вже не витягуєш.

Зазвичай таке трапляється, коли ти завантажений матеріалами й не знаєш, за що братися, тоді й зникає бажання, щось писати, робити. Також ця проблема може виникати через те, що відкладаєш все на потім, робота накопичується, дедлайни горять, а в тебе нічого не готово.

Ще одна з причин творчої кризи – це порівняння себе з іншими. Коли ти бачиш як, наприклад, у твого одногрупника або колеги виходить писати шикарні тексти, а в тебе не виходить, починаються сумніви у своїх здібностях, тоді й пропадає натхнення і бажання взагалі щось робити.

Навчання теж впливає на цей фактор, коли є інші завдання, а в тебе на все не вистачає часу, це починає давити й людина просто вигорає. Це ніби як колодязь. в якому вибрали всю воду і йому потрібен час для того щоб наповнитися. Ти віддав всю свою творчу енергію, думки, фантазію, все вклав у ті матеріали, які вже написав, а на інші тексти тебе вже не вистачає. Тому потрібно трохи часу, щоб відновитися та діяти далі.

Наскільки часто виникають такі труднощі?

Насправді, особисто в мене вони не дуже часто виникають. Я вже звикла, що коли дають завдання, то хочу не хочу, а зробити потрібно.

Але всі ми люди і періодично такі кризи будуть з’являтися. Це може залежати від того наскільки ти завантажений, можливо, навчанням або якщо в тебе паралельно є декілька робіт. Також це може залежати від того, як людина ставиться до завдання. Тобто якщо виснажувати себе думками «Ой, це так складно, надто відповідально», «Я не зможу, я не вмію», тоді дійсно цей страх постійно буде блокувати усе бажання до роботи.

Як впоратися з творчою кризою?

По-перше, відпочинок. Якщо це дійсно не терміновий матеріал, тоді варто відкласти його ненадовго й відновити свої сили, подивитись те, що надихає, розслабитися.

По-друге, знайти собі мотивацію, щоб працювати далі. Наприклад, ти не знаєш за що тобі братись, бо в тебе дуже багато незавершених матеріалів, а час піджимає. Тоді потрібно подумати наперед, уявити, як тобі стане легше, коли ти напишеш той чи інший матеріал і все ти вільний. Мотивацією також може бути власна мрія, згадати яка взагалі ціль цієї роботи, навіщо ти все це робиш й сказати собі «Я все зможу, я впораюсь!».

По-третє, можливо, варто спробувати щось інше, нове для вас, відволіктися саме від цієї роботи, яка викликає напруження.

По-четверте, найважливіше: варто звернутися до Бога. Попросити Його допомоги, щоб Він дав мудрості та сили пройти ці труднощі. Можна взяти собі за звичку, перед тим як починати роботу, молитися. І я впевнена, що тоді такі кризи буде набагато легше пережити.

Що ти порадиш тим, хто починає свій шлях у цій сфері?

Напевно, перше, що хочеться побажати – це Божої допомоги та підтримки. Тільки Він знає, що нам потрібно й в якому руслі направити наші думки.

Не чекайте на натхнення. Деякі говорять, що натхнення не існує. Раніше я справді щиро вірила, що можу писати гарні матеріали тільки тоді, коли є натхнення, але насправді це не так. Коли зовсім немає бажання робити щось, писати, то це набагато гірше ніж відсутність натхнення. Тому не чекайте, поки вас, як кажуть російською «осенит», просто сідайте і робіть, адже «апетит приходить під час їжі», у мене особисто так це працює. Коли я починаю писати, прибираю усе, що може мене відволікати й з головою занурююсь у роботу.

Досвід приходить з часом, не бійтеся важких матеріалів та відповідальності, всі роблять помилки, на них ми вчимося і завдяки помилкам ми стаємо сильнішими та кращими. Необхідно вірити в себе й тоді у вас все вийде!

Маргарита Стралківська