Ви колись задумувалися про своє весілля? Можливо, у вас вже є друга половинка або ви ще в пошуках. Але що б ви робили, якщо б дата вашого розпису або весілля припали на карантин? Або пропозиція? Та ще й державна підсумкова атестація до всього того! Сьогодні ми хочемо привітати молодят та пар, які готуються одружитися. А ще, розповісти вам трохи про кожне весілля та емоції, які були отримані.

Назар і Віка Рокіщуки

«Була невелика проблема, а саме те, що ми з різних частин України. Я з Заходу, а Віка з Півдня, тому родичам було складніше приїхати. А з місцем все дуже гарно вийшло, Бог дуже класно допоміг, адже було навіть краще, ніж ми очікували», – розповідає Назар.

Весілля було невеличке для близьких та рідних у лісі. Перед їх весіллям цілий тиждень йшов дощ, але саме в день свята (29 травня) його не було. День весілля молодята обрали незвичайний – п’ятницю. Цей день перевершив всі очікування Назара та Віки.

Побачилися перший раз вони в Українському гуманітарному інституті, надворі та перед Новим 2019 роком. Уже відчуваєте романтику, правда ж? УГІ їх дуже зблизив, а особливо – їдальня. Не просто так вам, любі студенти, ми радимо знайомитися в нашій їдальні. Можливо, саме там ви знайдете свою другу половинку? Там пара найчастіше бачилася та проводила свій час за обідом.

«Віка вчилася на заочному, а я на стаціонарі. Напевно, як би не УГІ, то ми й не познайомились», – сказав у висновку Назар.

Поліна та Андрій Зайцеві

«З самого початку ми хотіли весілля в американському стилі та на людей 20. Але батьки хотіли запросити всіх рідних, «адже їх не так багато» – думали ми. Може близько 30 людей від кожної сторони? Ми нарахували більше 100 людей і почали шукати ресторан, а потім я приїхала додому і оголосили карантин. Зачинений РАЦС та всі інші заклади, як ми маємо одружитися?», – розповідає Поліна.

Тоді пара запланувала весілля на початок вересня з тими ж 100+ родичами. Аж раптом до них прийшли батьки з пропозицією зробити весілля в американському стилі, таке ж, як Поліна та Андрій планували з самого початку.

«Так, у мене зараз ГОСи, але якщо я за тиждень до них вийду заміж, то ми вже будемо разом та й готуватись до екзаменів мені буде легше. Я готувалась до них ще з літа, тому в той момент я не так хвилювалася за це», – коментує студентка.

Дуже круто, коли навіть важливі екзамени не заважають втілювати такі неймовірні плани. На весіллі 8 червня були лише батьки та найближчі друзі. Програма для вінчання, яке проходило на даху ресторану, була прописана буквально за вечір до самого свята. Не було ніяких репетицій і хвилювань – все пройшло ідеально.

«Це було ідеальне весілля, а інші пари тепер, побачивши наше свято, захотіли таке ж. Багато хто після цього змінив формат на схожий до нашого», – зробила висновок Поліна.

Аліна та Юра Патраш

Весілля закохані планували на червень, щоб якраз після випускного в інституті. Але через карантин кінець навчання затримувався, але пара вирішила залишити дату.

«У нас було багато переживань за навчання, адже потрібно було готуватися й до весілля, й мені до ГОСів, а попереду ще й захист диплому. Я, наприклад, у день розпису надсилала свою дипломну роботу на кафедру, що було трохи складно», – коментує Аліна.

У закоханих було дуже багато емоцій: від переживань до щастя. Багато хто підтримував їх у своїх молитвах, тому не було ніяких проблем і непорозумінь. Свято відбулося 10 червня.

«У нас все пройшло дуже добре та спокійно. Єдине, що було – це втома після весілля, але це через те, що ми занадто багато на себе взяли. Але, слава Богу, все пройшло добре», – розповіла щаслива дружина.

Христина та Ігор Носенки

Пара поїхала до Дніпропетровську та й застрягла там на час карантину, а саме на два місяці. Вище ми вже описали весілля брата Христини – Назара, а тому брат з сестрою вирішили зробити свої свята з невеликим відривом у часі, а саме 24 травня. Так гості могли би одразу потрапити на два весілля.

«Були складнощі з тим, що ми не знали, коли все відкриється та чи взагалі нам дозволять щось робити. Друзів не було, вони не могли приїхати на весілля», – розповіла студентка.

Перед весіллям потрібно було ще подолати не мало кілометрів, а особливо з речами. Було багато хвилювань, адже це дуже важлива подія.

«Зранку я дуже переживала, вчила клятву та не могла знайти собі місця. Але поки їхала в машині, подумала про те, що не варто хвилюватися. Це дуже важливий день і я хочу згадувати його, як радісний, який захочеться повторити ще раз», – пригадує дівчина.

Даша Яценко та Влад Назар

*Ця пара ще не одружилася, але пропозиція припала саме на час карантину (25 травня).

Планів як зробити пропозицію було багато, але через карантин Владу все довелося змінювати. Він захотів зробити її на річницю знайомства з коханою. Вона ж здогадувалася, що той мав намір зробити серйозний крок. Вони часто говорили про це, але жартома. Пізніше вирішили пройти дошлюбне консультування, щоб зрозуміти чи підходять одне одному.

«Ми якось розмовляли про це, і я попросила його, якщо він вирішить зробити цей серйозний крок, то тоді, коли в мене буде новий манікюр, чисте волосся та макіяж. Але все сталося зовсім не так, адже цей день – це була дата нашого знайомства. Я була з хвостиком і в домашньому одязі, адже в нас була сімейна вечеря. Я зовсім цього не очікувала», – розповідає дівчина.

Закохані вже визначилися з датою. Дівчина ніколи не могла собі уявити, що буде зустрічатися з богословом, а тим паче, що стане дружиною пастора.

«Але в Бога є свій план. Влад завоював моє серце, буквально. Прийняти рішення стати жінкою майбутнього пастора було дуже важко. І все-таки, у наших планах – створення щасливої сім’ї», – підсумувала дівчина.

Віталія і Женя Бабакові

Попередні пари – з числа студентів Українського гуманітарного інституту, а ця пара – з числа працівників. Віталія працює в деканаті і до весілля готувалася ще з осені. Та карантин вніс свої величезні корективи. Запланована дата весілля припадала на пік карантину, тож свято довелося відкласти. Пара не змогла навіть розписатися, адже кожен опинився в різних куточках України.

Ця пара вже розписалася (11 червня) та вже готується до наступного кроку – вінчання, що відбудеться в другій половині липня. Хоч карантин продовжують, але з пом’якшеннями, тому вони надіються, що все буде добре і нарешті вдасться здійснити всі плани.

«Я зрозуміла, що виходжу заміж за чоловіка, який готовий мене підтримувати в будь-яких моїх починаннях, який завжди бачить позитив, не зважаючи на ситуацію».

За час карантину в пари тільки зміцніли стосунки, адже вони мали нагоду зрозуміти одне одного краще. Кожен мав можливість присвятити себе якомусь ділу. Віталія працювала та брала участь у проєкті «Метаморфозы 2020», а Женя займався служіннями в церкві, піклувався про членів громади і теж брав участь у житті інших проєктів.

«Ми розуміли, що Господь дає нам можливість краще підготуватися до сімейного життя. Цей карантин багато чого нам дав».

Вони розуміли, що якби цей момент настав у розпал підготовки до весілля, то негативних емоцій було би набагато більше. Тому карантин не став перепоною, а навпаки лише підтримав бажання пари стати подружжям.

Це все так чудесно, адже жодні карантини та екзамени не завадять коханню. А його ви можете знайти навіть у простій черзі їдальні. Вітаємо всі пар, яких ми згадали в цьому матеріалі та дуже дякуємо, адже вони поділилися з нами частинкою своєї історії.

Лідія Зубчук