Ігор Куриляк – старший викладач кафедри філософії, теології та історії церкви в Українському гуманітарному інституті успішно завершив навчання на докторській програмі богословського факультету зі спеціалізації “Старий Завіт” у Цюріхському університеті в Швейцарії. 14 листопада його дисертація на тему “Часові виміри Книги Даниїла: історія сприйняття в ранньому християнстві та її відображення в сучасній інтерпретації” була обговорена і прийнята на зборах богословського факультету.
Основний внесок дисертації полягає в комплексному аналізі часових перспектив книги Даниїла та в дослідженні того, як рання церква інтерпретувала її ключові пророцтва через призму чотирьох основних герменевтичних підходів: претеризму, футуризму, ідеалізму та історицизму.
- Претеристський підхід інтерпретує пророцтва Даниїла в історичному контексті епохи еллінізму, зокрема у зв’язку з подіями II ст. до н.е.
- Ідеалістичний підхід розглядає видіння книги як позачасові богословські образи боротьби Бога й світової імперської влади.
- Історицистський підхід тлумачить пророцтва Даниїла як послідовний огляд історії від Вавилону до встановлення Божого царства, що охоплює століття.
- Футуристичний підхід наголошує на тому, що значна частина видінь Даниїла стосується подій останнього часу.
Герменевтичний аналіз дисертації здійснений через зіставлення цих чотирьох підходів. У першій частині роботи на основі ретельного екзегетичного аналізу розглянуто інтерпретаційні виклики головних видінь книги Даниїла (2; 7; 8; 9; 11). Друга частина присвячена історії рецепції цих текстів у ранньому християнстві від II до VII століття, включаючи таких авторів, як Іполит, Єфрем Сирін, Єронім та Феодорит Кирський. У третій частині здійснено герменевтичну оцінку можливостей і обмежень претеристського, ідеалістичного, футуристичного та історицистського підходів у тлумаченні книги, а також їхнє відображення в сучасній інтерпретації.
Дисертація показує, що ранньохристиянські екзегети поєднували різні часові перспективи у своєму розумінні пророцтв Даниїла. Хоча акценти різнилися, жоден із коментаторів не заперечував пророчого характеру книги та її зв’язку з історією народів. Результати дослідження підкреслюють, що символізм книги Даниїла має багатошаровий характер і дозволяє інтерпретацію одночасно у вимірах минулого, теперішнього та майбутнього.
Отримані висновки дають обґрунтовану підтримку історицистському підходу, який інтегрує елементи інших трьох моделей. Обмеження тлумачення лише одним підходом збіднює сприйняття книги, тоді як поєднання різночасових перспектив в межах історицистської перспективи дозволяє глибше розкрити її богословський і символічний зміст. Таким чином, дисертація робить важливий внесок у сучасні дослідження апокаліптичної літератури та герменевтики книги Даниїла.