Незаплямоване сумління викладачів Українського гуманітарного інституту набуло офіційної форми
Сурова реальність сьогодення не розглядає доброчесність як пріорітет. Відверто, незаплямованим залишитись у суспільстві, де корупція, плагіат й брехня – це норма,- важко. Чи можливо взагалі залишитись морально цнотливим у сьогоденні?
27 листопада – день, коли викладачі Українського гуманітарного інституту (УГІ) вирішили зробити відчайдушний крок – узаконити власні переконання підписанням угоди згідно Декларації академічної доброчесності. Прокоментувати цю подію погодилася ректорка УГІ – Людмила Штанько:
“Ми завжди наголошували на принципах доброчесності. Особисто для мене це зовнішнє підтвердження того, що всередині, адже воно справді є. Хочу наголосити, що наш заклад особливо зосереджує свою увагу на цих цінностях, і для нас це не просто формальність, не просто “порожній” звук, як деякі думають: “Підписав – і нічого. Буду жити, як жив”. Ні, ми як говоримо – так і живемо. Окрім того, що викладач має внутрішні мотиватори дотримання доброчесності, тепер він підписав офіційний документ, який передбачає відповідальність: якщо викладач десь проявив непорядність, то ми можемо його покарати згідно з рівнем порушення (від догани до звільнення).
Є певні моменти, з якими ми не в змозі примиритись. Для нас це принцип. Ми щиро сьогодні про це хотіли заявити. І ще на меті було додати сміливості студентам, тому що ми очікуємо наступного кроку від них. Спілкуючись із викладачами, ми одноголосно вирішили, що перший крок будемо робити саме ми, щоб студенти бачили наш приклад і не боялись у подальшому піти нам на зустріч. Неможливо отримати максимальний ефект, якщо буде задіяна тільки одна сторона. Я вірю, що відгук буде в серцях наших студентів. Більша частина викладачів до цього моменту не порушували усний моральний кодекс доброчесності, хоча є різні моменти, адже неабияка кількість викладачів – вихідці з Радянського Союзу, іншої системи. Мене більше турбують студенти, адже чимало звикли списувати, десь щось і підглянути. Потрібно змінювати мислення. Сьогоднішня подія – перший крок до зміни мислення.”
Аріна Швець