Вже кілька років в Українському гуманітарному інституті працює Майкл Піл, волонтер зі Сполучених Штатів Америки. Майкл закінчив університет Андрюса, і коли дізнався про потребу УГІ у волонтерах, то приїхав, щоб служити. Вже кілька років Майкл живе в кампусі, працює зі студентами філологами, а також два роки працює зі студентами інших спеціальностей, які знають англійську мову вже на доволі високому рівні. У Майкла є великий досвід роботи зі студентами, а також він по особливому організовує процес навчання.
Також маємо перевагу співпрацювати з Марією Овчар, волонтеркою з Німеччини. Пані Марія проводить заняття з усного мовлення з нашими студентами філологами. Марія є волонтеркою, викладачкою німецької мови та асистенткою професора в Хайдельберському університеті.
Які унікальні переваги студенти отримують, коли навчаються безпосередньо у носія мови?
Майкл: Коли студенти вчаться від носія мови, вони отримують інформацію безпосередньо від людини, яка розмовляє цією конкретною мовою як основною, не лише на теоретичному рівні, а на більш неформальному розмовному рівні. Носій мови розуміє нюанси, контекст різних слів та їх вживання.
На практиці це означає, що я можу сказати студенту, що певне слово я чую лише від своїх бабусь і дідусів, і воно є більш незрозумілим. Або ж я можу дати студентам лексику, яка є більш поширеною. Підручники допомагають у цьому, але в деяких відсутні нюанси, які носій мови може показати, розмовляючи мовою як основним засобом спілкування.
Коли у вас є викладач, який знає лише англійську як другу чи третю мову, це також не те саме, тому що це не та мова, якою вони говорять і використовують найчастіше. Носій мови живе і розмовляє мовою практично постійно. Я спостерігав, як студенти значно покращили свої розмовні навички, регулярно тренуючись із носієм мови. У мене є один учень, з яким я працював індивідуально лише годину на тиждень. Але завдяки інтенсивному вивченню лексики та повторенню тепер цей студент має роботу в американській компанії, що працює в Україні. Він вважає, що мої консультації дали йому необхідну основу завдяки тренуванню регулярно вживаної лексики.
Марія: основна перевага – це автентичність, адже студенти засвоюють реальну лексику, ідіоми, інтонації та культурні особливості. Крім того, носій мови вводить своїх студентів в культурний контекст, адже можливе краще розуміння традицій, звичаїв і культурних аспектів мови. Носій мови має природну вимову, що дає можливість навчитися правильної вимови та інтонації. І головне: робота з носієм мови створює об’єктивну потребу у спілкуванні мовою навчання, в студентів немає спокуси під час розмови пояснити певні моменти своєю мовою, адже носій не зрозуміє.
З якими найбільшими труднощами ви стикаєтеся як носій мови під час навчання іноземців рідною мовою?
Майкл: В моєму досвіді викладання двома найбільшими проблемами є вмотивованість студентів до вивчення мови, і викладання студентам, які вважають, що вони розуміють англійську мову краще, ніж носій мови.
Щодо першої проблеми, я побачив, що студенти, які навчаються на спеціальності “Філологія” через вибір батьків, мають низький рівень мотивації. У такій ситуації я намагаюся зрозуміти, які інші інтереси вони мають, і допомагаю їм побачити потребу в англійській мові у сфері кар’єри, яка їм цікава. Тут доводиться витратити час, щоб зрозуміти, чим студент насправді хоче займатися, і адаптувати свій підхід до викладання, щоб зробити мову актуальною для нього. Наприклад, показати студенту, який цікавиться програмуванням, що знання мови робить його конкурентоспроможним на ринку праці, коли він шукає роботу програміста.
Ключ до студента, який є надто самовпевненим та вважає, що краще розуміє мову, полягає в тому, щоб кинути йому виклик. Я даю таким складніші завдання, одночасно переконуючись, що решта не відстає. Іноді можна вирішити проблему, заохочуючи надто впевненого студента попрацювати в ролі помічника.
Марія: Для мене основна складність полягає у мовному бар’єрі. Носій, наприклад, тільки німецької мови не знає з якими проблемами можуть зіштовхнутися студенти, для яких рідною є наприклад українська, хоча використання простих слів, візуальних матеріалів, жестів може допомогти з поясненням, але все ж носій ніколи не зрозуміє справжніх труднощів і не зможе так влучно пояснити, як викладач, який сам є носієм мови, якою розмовляють студенти, і також пройшов шлях вивчення іноземної мови, яку викладає.
Я не є носієм мови, якій навчаю. Я маю рівень, маю досвід, живу і працюю в німецькомовній країні, інтегрована в культуру. Великий плюс у тому, що я сама пройшла шлях до вивчення цієї мови і знаю з якими труднощами зіштовхнуться студенти. Німець не знає як думає іноземець, і як це вчити німецьку з нуля. Тому я особисто можу як «ставити» мовний бар’єр, стимулюючи до спілкування зі мною виключно німецькою мовою, так і контролювати його, щоб уникати нерозуміння.
Які методи чи підходи ви використовуєте, щоб допомогти студентам подолати мовний бар’єр і почати вільно спілкуватися?
Майкл: Метод, який я часто використовую, це аудіозаписи. Я вимагаю, щоб студенти подали аудіозаписи, наприклад, читання тексту або перегляд відео та відповіді на запитання. Це забезпечує підхід майже один на один, коли я можу безпосередньо допомогти студенту покращити його вимову та мовлення, надіславши йому аудіозапис із виправленнями. У рамках оцінки за завдання вони повинні надіслати новий аудіозапис, виправивши свою помилку. Це дає змогу запропонувати індивідуальний підхід до кожного студента.
Марія: Я роблю кілька речей, і всі вони пов’язані із заохоченням до спілкування німецькою, до подолання страху перед говорінням. По-перше, я час від часу запрошую на пару носіїв мови, і студенти ведуть із ними розмову на певну тему. По-друге, ми багато розмовляємо на цікаві, прості, близькі теми. Я запитую студентів, які теми чи формати їм були б справді цікавими, і намагаюся проводити заняття саме так. Третій метод – це занурення в мову через використання медіа (фільми, пісні), повсякденних розмовних тем. Ну і підтримка, мотивація студента до говоріння, заохочення до помилок як частини навчання.
Які найпоширеніші помилки ви помічаєте в студентів, і як ваш досвід як носія мови допомагає їх виправити?
Майкл: Існує багато різних типів помилок, які студенти зазвичай роблять у вимові слів. Однією з найпоширеніших помилок, які я чую, є те, що слова, що починаються з літери «v», вимовляються замість «w». Наприклад, «wideo» замість video. Ці помилки легко виправити за допомогою звукового повідомлення з правильною вимовою. Як носій мови, я можу викликати в нього довіру, пояснюючи, як американці вимовляють слова, і це допомагає студентам бути впевненими.
Марія: Всього потрошку. Студенти роблять граматичні помилки, тут допомагає роз’яснення правил із реальними прикладами та подальшим тренуванням. Неправильна вимова. Тут працює стандартний метод: корекція через повторення та запис голосу. Особливо впливає на вимову так звана інтерференція, або калька з рідної мови. В таких випадках студент потребує пояснення природного варіанту мовлення, вказуючи на відмінності.
Ось наприклад, букву “L” у всіх німецьких словах студенти говорять дуже м’яко. Хоча насправді її вимова відрізняється від регіону Німеччини. І в тій землі, де я живу, вона вимовляється у більшості слів жорстко, або середньо. М’яка “L” у всіх словах трохи ріже слух. Я спочатку запитала в студентів, чому вони так кажуть, а потім пояснила, що вимова відрізняється залежно від регіону.
Які культурні непорозуміння ви найчастіше спостерігаєте і як ви їх використовуєте для покращення процесу навчання?
Майкл: Можливо, непорозуміння через важливість подання роботи вчасно. Але це проблема, яка є й у Сполучених Штатах. Головне лише переконатися, що студент розуміє, коли робота має бути подана, і що він готовий зробити це в належний час.
Марія: Можливо, культурні стереотипи. Але мої студенти не схильні вірити стереотипам, тому я поки не зустрічала ніяких культурних непорозумінь. Хіба помітила, що німецька культура пиття пива і танців на Октоуберфест не дуже імпонує студентам. Але що може виникати, то це неправильне використання фраз чи жестів, які можуть мати інше змістовне навантаження. А також теми, що не прийнятні для обговорення в певних колах спілкування. Як і в будь-якій ситуації, навчання, пояснення, дискусії та відкриті діалоги на ці теми стимулюють студентів до подальшого навчання.
