З 25 по 31 січня студентки освітніх програм “Початкова освіта”, “Фізична культура та спорт”, “Філологія”, “Теологія” Українського гуманітарного інституту та Українського адвентистського теологічного інституту мали можливість познайомитися з освітою, яка надається Церквою АСД в Польщі та Німеччині. Для цього дівчата відвідали польське місто Подкова Лєсна та німецьке – Фріденсау.

Своїми враженнями від поїздки ділиться студентка богословського факультету Аліна Козурак: «На початку ми побували в Подкові Лєсній, де Анатолій Жаловага показав і в деталях розповів про територію нашого адвентистського інституту в Польщі. Також він провів екскурсію контрастними частинами Варшави, в районі Старого міста та більш індустріальній частині столиці.

На фоні війни в Україні особливо запам’яталися історії про ті райони міста та окремі будівлі, які відбудовували з нуля, від яких після Другої світової залишилося буквально три камінці. З усієї подорожі найбільше сподобалася можливість практики мов, одночасно німецької та англійської. Ми могли познайомитися зі студентами Фріденсау, побувати на молодіжній зустрічі та загальному богослужінні суботнього ранку, в класах суботньої школи як для німецькомовних, так і для англомовних.

Вразили умови проживання, харчування, навчання студентів, а найбільше – містка бібліотека, яка налічує понад 400 тисяч книг, архів з історією протестантських церков і, зокрема, української адвентистської церкви, архів якої знаходиться теж у Фріденсау. Також вражає мудро продуманий план кампусу, де відбувається поєднання поколінь, адже окрім студентів на території знаходиться будинок для літніх людей. На території навчального закладу є різноманітні види активностей, як, до прикладу, можливість погуляти з ламами, нагодувати коней, величезна територія для прогулянок, заняття спортом, відпочинку. Крім того, вражають масштаби арени, де проводяться щоліта зустрічі слідопитів.

У перший же день перебування в інституті ми мали просто дивовижну і мегапрофесійну екскурсію від Йоганеса Хартлаппа, працівника інституту. Він з усім запалом і великою любов’ю розповів про історію самого інституту та значення окремих деталей кожної із будівлі.

Мене торкнулася історія вікна церкви, яке зображено в формі троянди. Такі вікна розміщувалися над головними вхідними дверима церков готичного стилю. Суть полягала в тому, що такі вікна відображали велику і глибоку любов Христа до людства, які є такі ж нескінченна, як і кругла форма вікна, тому в центрі вікна є хрест і літери Альфа та Омега. І кожна пелюстка вікна містить риболовні сіті, які нагадують собою ідею про те, що Божа любов явлена через учнів, «ловить» у свої сіті нових учнів.

Також в той же день, ми мали можливість побувати в дитячому садочку, де перебувають діти від 0 років. Ми приєдналися до привітання іменинниці з днем народження німецькою, англійською та українською, погралися з дітками. Вихователька показала нам кімнати, в яких вони відпочивають, граються. Найбільше запам’яталося те, що скрізь є фотографії діток. Вони заходять і знімають верхній одяг і біля кожного вішачка є їхня фотографія, далі проходять в іншу кімнату, де чистять зубки і біля кожної зубної пасти теж є фото кожного. У цьому садочку є журнал спогадів, куди вихователі приклеюють нові фотографії активностей дітей для батьків, які можуть все це переглядати.

З незвичайних місць у Фріденсау вразив цвинтар, який нагадує більше ботанічний сад із різноманітними композиціями на клумбах, та відображає певне сприйняття життя після смерті, як місце спокою, а не страждань. А наприкінці екскурсії, яку в п’ятницю нам проводила ректорка УГІ Людмила Штанько, ми ще могли побачити озеро з місцем для відпочинку студентів, біотуалети зі зливними бачками з тирсою та місце для молитовних роздумів в Bible Garden, де вирощують різні кущі, дерева та квіти, які можна знайти в Біблії, та які мають певне символічне значення.

Також в п’ятницю ми побували на молодіжному вечірньому служінні в стилі домашньої церкви, де багато співали англійською та німецькою, знайомилися, бажали «Shabbat Shalom», мали завдання зробити комплімент один одному, слухали досвіди та змогли самі поділитися досвідом евакуації студентів з Бучі та волонтерського служіння, яке здійснюють наші студенти, молилися за кожного та за Україну. А в кінці ще довго спілкувалися і ділилися внутрішнім життям наших інститутів, обмінювалися студентським досвідом.

В суботу після служіння сподобалася прогулянка в Магдебурзі та особливо привернула увагу Зелена цитадель, будівля австрійського художника. Після прогулянки змогли поспілкуватися з дівчатками, які через війну були змушені переїхати до Німеччини. Це був особливо дорогий час для мене.

В неділю ми нашвидкуруч прогулялися Берліном і потрапили до Пергамського музею, який вразив поєднанням історичних пам’яток. Але найбільше мені сподобалася брама Іштар, пам’ятка Вавилону, яка була побудована за наказом царя Навуходоносора ІІ. Після чого ми піднялися на ратушу Берлінського собору і змогли помилуватися панорамою Берліну та спокійним життям, де всі кудись поспішають і не відчувають небезпеки війни. І врешті ми відвідали Бранденбурзькі ворота з особливо затишною атмосферою, яку створювали вуличні музиканти.

Ми були щасливі й мали безліч яскравих спогадів, які повезли з собою в Україну, натхненні творити та навчатися ще більш сумлінно, щоб одного дня знову жити в такій же вільній країні, де вже не економлять на освітленні, спокійно ідуть по своїх справах, співають пісні на честь перемоги й відбудовують те, що особливо цінне та створюють те нове, чим ми могли надихнутися в цій поїздці організованій для нас, студентів».

«Мені цікаво було побачити щось нове: як студенти живуть і навчаються в інших країнах, як проводять своє дозвілля. Чудово було зустрітися після довгої розлуки з тими, кого раніше бачив майже кожен день, пройнятися культурою й архітектурою Німеччини, відчути тепло і казковість Польщі. За кордоном добре, але на недовгий час. Все ж, Україна – все для нас», – вважає студентка кафедри теорії та методики фізичного виховання Дарина Борсукова.

Про поїздку розповідає також студентка кафедри педагогіки та психології Альона Столяренко: «У різних країнах все по-різному і в кожній є чому вчитися і куди розвиватися. Мені було дуже цікаво споглядати за розміщенням кабінетів та облаштуванням аудиторій для навчання у Вищій гуманітарно-теологічній школі ім. Михайла Бєліні-Чеховського в м. Підкова Лєсна (Польща). Дуже вдячна за можливість відвідати та познайомитися з вихованням та освітнім процесом у дитячому садочку на території Friedensau Adventist University (Теологічний університет Фріденсау, Німеччина). Також було дуже приємно прогулятися містечком, в якому проживають студенти, відвідати просто велетенську бібліотеку і зал для конференцій.

Дякую за наповнені позитивними емоціями й теплими спогадами дні, за можливість прогулятися Берліном, Магдебургом, Варшавою та зустрітися з друзями й студентами нашого ПВНЗ “Український гуманітарний інститут” які були вимушені виїхати за кордон через війну. 

Мені особисто дуже сподобалася наша мандрівка, але дуже добре, що ми вже дома – в Україні! Ми подивилися, як проходить навчання в інших країнах, і можемо використовувати якісь цікаві моменти в нашому інституті, переймаючи досвід. Дякую за можливість відвідати і поспостерігати за навчальними закладами за кордоном, це був чудовий досвід!

Бажаю всім мирного неба над головою! Все буде Україна! Слава Богу і подяка воїнам, які бережуть нашу Батьківщину і ми маємо можливість далі навчатися!».

Альона Білик