Олександр Остапа, комунікаційник та блогер, творець Thebuchacity. Навчався в УГІ у 2007-2012 рр. за спеціальністю «Філологія». З четвертого курсу перейшов на індивідуальне навчання і працював на телебаченні, в міжнародних організаціях, в громадських організаціях, піар-менеджером, комунікаційним менеджером, журналістом, проджект-менеджером міжнародної організації, виконавчим директором Асоціації футболу людей з інвалідністю України, прессекретарем футбольних клубів Прем’єр-ліги та Першої ліги.

Розкажіть про себе: звідки ви родом?

Я народився і проживаю у Бучі вже 31 рік. Люблю ходити в гори, подорожувати, був у 22 країнах світу. Понад рік займаюся блогінгом, як тато блогер, маю доньку, якій 1 рік і чотири місяці.

З дитинства відвідував творчі гуртки: займався танцями, співами та закінчив музичну школу класу гітара. Пізніше виграв у телепрограмі «Караоке на Майдані» та брав участь у телешоу «Шанс». У старших класах був редактором шкільної газети. В інституті на 1 курсі став виконувачем обов’язки Міністра інформації студентської ради, а на другому виграв вибори й став Міністром зв’язків з громадськістю.

Розкажіть про свій проєкт Thebuchacity: коли і як виникла ідея? Чому саме така назва?

7 січня 2015 року, прокинувшись вранці і виглянувши у вікно, я сфотографував вид з вікна. Тоді і вирішив створити сторінку в Інстаграмі, на якій будуть фото Бучі. За кілька тижнів виросла аудиторія до 500 людей, і я створив сторінку у Фейсбуці, на яку репостив новини зі сторінок своїх знайомих. Чомутака назва? Досі не знаю. Хотів, щоб назва була пов’язана з Бучею, і добре знав, що слово town – це маленьке місто, а я завжди Бучу вважаю столицею всесвіту, тому одразу зрозумів що буде City. До речі, правильно має бути «Аbuchacity, а не Thebuchacity, другий варіант звучить краще, тому така назва. Вибачте, мої викладачі англійської.

Яка мета цього проєкту?

В Бучі не було альтернативного медіа, яке б розказувало реальну картину того, що відбувається в місті. Був сайт bucha.com.ua, але він став популярним ще на початку 2000, а пізніше перестав розвиватися. Тому метою створення Thebuchacity було стати альтернативним ресурсом.

Це соціальний проєкт чи комерційний?

Це проєкт медійний і соціальний. До 2018 року ми рахували, наприклад: скільки котиків і собачок завдяки нашому сайту знайшлися. Зараз ми усі прохання об’єднали хештегом #buchahelp, в якому не тільки про втрачені гаманці, ключі, але й про людей, яким необхідна допомога. Одного разу ми зібрали через свої ресурси понад 130 000 грн на допомогу хлопчику.

Наш ресурс приносить кошти, але не такі які нам хотілося б. Звичайно, ми розміщуємо рекламу, але на одній рекламі розвивати і утримувати все ледь вдається.

Хто реалізовує проєкт Thebuchacity: ви одні, чи працюєте з командою? Чи долучаються до вашої роботи жителі міста?

Максимальна кількість людей нашої команди була 4 особи. В якийсь момент ми працювали з блогерами, які нам писали на якісь конкретні тематики. Зараз ми хочемо повністю змінити роботу нашої редакції. Зараз нас в команді двоє – я і Олександр Борцов, який до нас прийшов рік тому, і я надзвичайно задоволений цією співпрацею, тому що у нас виросло охоплення і налагодилася робота з рекламодавцями.

Про переналаштування роботи: ми хочемо почати співпрацювати з Українським гуманітарним інститутом, тому що він навчає журналістів і хочемо запропонувати студентам нашу платформу для відточування журналістських навичок.

Яке охоплення аудиторії у вас сьогодні? Через які соцмережі працює Thebuchacity?

До 2019 року у нас був сайт, який переріс з одного сайту в інший. За рік було більше мільйона переглядів. Та в якийсь час ми перейшли в соціальні мережі і зараз на Фейсбуці та в Інстаграмі маємо понад 10 тисяч підписників. Вкінці 2020 охоплення в Інстаграмі за місяць перевищило 1 200 000 людей. Ще є майже 2 тисячі підписників на каналі Телеграмі, який ми нещодавно запустили і намагаємося усіма силами розкручувати. Тому що зараз більшість людей нашої цільової аудиторії хочуть бути вчасно проінформованими, а через цей месенджер «секунда в секунду» можна отримувати інформацію. Також в Телеграмі є окремий чат, в якому підписними можуть писати свої думки з приводу якихось публікацій, розміщувати інформацію з хештегом #бучадтп, #buchahelp.

Скільки років вашій справі? Які результати вашої роботи на сьогодні?

В цьому році ми відсвяткували 6 років. За цей період ми стали спонсорами низки фестивалів, зокрема і першого у Бучі фестивалю вуличної їжі Thebuffet, організатором якого був я і мої друзі. Ми не знали як сприймуть жителі цей захід, та в результаті на перший фестиваль прийшло понад 4 тисячі людей і понад 3 тисячі наступного року. Найбільший плюс і водночас подарунок для команди  в роботі Thebuchacity в тому, що до нас є довіра. За весь період можна порахувати на пальцях однієї руки ті проблемні моменти, які в нас були. Наприклад: одного разу інформація, яку ми розмістили, була неправдива, і, відповідно, нас захейтили. Ми вибачилися і були почуті. За що окрема вдячність тим, хто нас читає. Зараз ми постійно над цим працюємо, перевіряємо інформацію з трьох різних джерел, а якщо у чомусь сумніваємося, то такі матеріали не публікуємо.

Чи співпрацюєте з місцевою владою?

Я б не сказав, що ми активно співпрацюємо з міською владою. Міська влада знає – якщо вони роблять щось погане, то ми про це напишемо, якщо щось добре – ми теж напишемо і скажемо, що вони молодці. У нас немає тотальної війни з міською владою, як це є у деяких інших медіаресурсів, і так само немає «суперлюбові», як у деяких ресурсів, що ототожнюються з міською владою. Ми не проти з ними працювати, але лише у тому разі, коли це на користь Бучі.

Чи має відношення до вашого проєкту УГІ? Можливо, навчання в інституті якимось чином вплинуло на те, чим ви сьогодні займаєтеся?

Я не знаю, наскільки вплинуло УГІ на створення саме цього ресурсу, але наше бажання розпочати активну співпрацю зі студентами-журналістами Українського гуманітарного інституту – це якраз і є результат того, що я навчався в цьому виші. І сподіваюся, що у нас все вийде.

До речі, за 6 років існування цього проєкту жодного разу ніде не писав про те, що саме я створив Thebuchacity і є його головним редактором. Тож студенти УГІ перші про це дізнаються.

Підготувала Людмила Калдарє