До вашої уваги студентка Українського гуманітарного інституту, яка не тільки навчається на 3 курсі спеціальності «Філологія», а й очолює посаду голови УГІ, і це зовсім не заважає їй знаходити час як для самої себе, так і для інших – Поліна Мельник.

Весела, смілива, креативна дівчина розповіла нам трішки про себе та свою нелегку роботу.

Всім нам відомо, що ти голова УГІ, тож цікаво, що тебе спонукало зайняти цей пост?

Я балотувалась на цю посаду лише на 2 курсі, хоча мені пропонували це зробити ще на першому, та мені на той час не вистачило сміливості, та і взагалі, я не люблю відповідати за те, про що я недостатньо знаю. Тому я вирішила спробувати спочатку бути лише помічником, а вже потім, зрозумівши, що буду приносити таким чином користь, ризикнула подати свою кандидатуру.

В чому полягає твоя робота?

Я голова УГІ, тобто є, так би мовити, певним “зв’язком” між студентами та адміністрацією. Якщо хтось має якісь проблеми або питання, то спершу звертається до мене, а я в свою чергу інформую про це адміністрацію, відправляюсь до кабінету ректора або навіть президента.

Яку посаду до цього ти займала?

Спершу я була помічником міністра соціального служіння, а вже потім помічником голови УГІ.

Пост голови – це досить відповідально та потребує багато зусиль, чи не виникало в тебе думки, що ти можеш не впоратись?

Звичайно, такі думки виникали. Я йшла на вибори з думкою, що можу підвести та не впоратись із цим завданням. Але одна людина в потрібний момент підтримала мене та помолилась зі мною прямо перед дебатами, що додало мені впевненості та віри в себе.

Ти завжди була такою сміливою та цілеспрямованою?

Мабуть так. Я пішла в свою маму, а вона у мене дуже впевнена та цілеспрямована жінка, ну або лише робить вигляд. Я жартую, звичайно.

Вона завжди для мене була прикладом впевненості, зусиль, а також того, як бути справжнім лідером.

Ти ще й філолог, а як ми знаємо філологам доводиться нелегко, тож чи вистачає тобі часу для власного дозвілля? Якщо так, то як тобі це вдається?

Важко, іноді навіть дуже, але ж труднощі – то лише мотивація до дій та ще більшої віддачі, як на мене. Поєднувати все важко, але Бог дає мудрості для раціонального балансу між навчанням, служінням і навіть роботою. Дякуючи Йому, я дотримуюсь тої цілі, з якою прийшла до інституту – вийти гарним фахівцем з червоним дипломом!

Крім цього чим ти ще займаєшся, можливо, маєш якісь захоплення?

Так, маю. Я дуже люблю спорт, тому багато часу проводжу у спортзалі і для мене це як розрядка після важкого та насиченого дня. Найбільше я полюбляю бігати, іноді пробігаю десятки кілометрів і маю від того велике задоволення та мир всередині.

В тебе є таланти?

Кожну людину Бог наділив певними талантами, та питання в тому, чи всі ми їх використовуємо. Знаю, що Бог наділив мене гарним голосом, хоча я майже цього не використовую. А також маю лідерські якості, які в жодному разі не втрачаю та активно використовую.

А чому ти обрала саме УГІ?

З 8 класу я була впевнена, що саме УГІ. Я навіть не подавала документи до іншого закладу, бо не бачила себе десь в іншому місці.

Альона Терещук