Віддати частинку себе для якоїсь незнайомої людини, чи не є це подвигом 21 століття? Саме над таким питанням замислився я, коли дізнався, що в п’ятницю 19 грудня кожен студент Українського гуманітарного інституту мав змогу зробити цей героїчний вчинок, віддати щось своє незнайомій людині.

Екзамени….тиск….нерви…. під час сесії кожен студент намагався хоч якось підготуватися до іспитів, заліків. Кожен робив, що міг. І в цей час, коли кожен був занурений в свої думки, голова УГІ Емілія Мельничук організувала здачу донорської крові. Кожен мав змогу зробити невеличку паузу, зупинитися та зробити неймовірно потрібний вчинок для суспільства – врятувати чиєсь життя. Здавалось би, студент втрачає всього 10 хвилин свого життя і здає кров. Але він робить для когось найцінніший новорічний подарунок – життя.

«Чому я здала кров? Для мене це свого роду служіння,  я дуже люблю служити для когось, не щоб для мене, а саме для когось. Для мене це нічого, а для когось моя кров може бути найбільш потрібною зараз, адже є дуже багато людей, які помирають через нестачу крові… А в мене її багато, я можу поділитися.  До речі, я дуже довго мріяла про це, чекала 18 років. Як тільки я дізналась, що у нас буде здача крові на території навіть не думала довго – одразу записалась. Я відчувала в цьому свою потрібність», – поділилася студентка групи ПО-19 Марія Мегега.

Студенти УГІ вже не вперше рятують чиєсь життя своєю кров’ю. На жаль, я не мав змогу здати свою кров через свій вік, але мрію про той момент, коли і сам зможу долучитися до цієї важливою справи. Чому важливої – розповідає Емілія Мельничук:

«Насамперед важливо зазначити, що інститут вже не вперше відгукується на прохання брати участь у проєкті здачі крові. Ми вже багато років організовуємо такі заходи, акції, їздимо у лікарні. Але це досить серйозна незручність для студентів, тому що доводиться пропускати пари та дуже довго чекати своєї черги. І в мене виникла ідея, аби запросити цю організацію до нас. Таким чином, ми змогли охопити більше студентів, які б могли взять участь у цьому проєкті. Близько 50 людей здали свою кров у цей день.

Важливість цього заходу полягає у можливості урятувати не одне життя.»

Веніамін Степанюк