Чому для прискорення перемоги вкрай важливо слідкувати за власною інформаційною гігієною?

Чому для прискорення перемоги вкрай важливо слідкувати за власною інформаційною гігієною?

Не пересилай мені, будь ласка, новини з неперевірених груп у Телеграм.

Ей, ти чого? Нормальний паблік, я довіряю цьому каналу інформації.

Підкажи тоді, на підставі чого?  

Розумієш, там завжди прикольні матеріали, ексклюзивна інсайдерська інформація відео, фото… Що, власне, тобі не подобається?

А на які джерела посилаються автори? І взагалі хто вони, ким фінансуються?

Візьми й пошукай, мені ніколи це з’ясовувати.

Думаєш, це розумно? Безкоштовний сир лише у мишоловці.

А ти думаєш, зараз хтось витрачає час на перевірку інформації? Кому це взагалі потрібно і для чого, якщо інформацію просто можна знайти в Інтернеті?

Приблизно такого характеру розмови періодично трапляються у автора, за освітою журналіста, із рідними, друзями та знайомими. В основі цієї проблематики лежить ключове слово – «неправда», нажаль, нею просякнута переважна частина інформаційного простору сьогодення. Ця стаття покликана докладно пояснити, як це працює, та допомогти зрозуміти, чому інформаційна гігієна під час війни має не менше значення, ніж уже звична повсякденна, в часи пандемії.

Інформація і особистість

Загальновідомою є теза, що «людський організм на 80% складається з води», в контексті явища особистості не менш очевидним є аналогічне твердження по відношенню до людського мозку й інформації. «Свідомість – це знання, без знання свідомості не існує». Отже, інформація котру щоденно отримує людина, безпосередньо впливає на її особистість, а в дитинстві навіть формує її. Питання в тому, кому ми дозволяємо вкладати цю інформацію у власну голову? І чи не варто серйозніше ставитися до споживання інформації?

У одному з авторських наукових досліджень це зображення характеризує альтернативну модель інформаційного впливу на життя суспільства. Проілюстрований принцип вказує на те, що інформація, впливаючи на індивідуальну свідомість в глобальному контексті, видозмінює й колективну. Іншими словами, те як суспільство реагує на ті чи інші події зумовлюється за активної участі мас-медіа. Власна думка будь-якої людини базується на основі інформації, котрою вона володіє. Це означає, що непідконтрольний потік неякісної інформації із соціальних мереж та інших мас-медіа здатен негативно впливати на особисту думку й оцінкові судження людей і суспільства загалом. Саме тому для конструктивного розуміння об’єктивної дійсності слід намагатися сприймати лише якісну інформацію.

Вимоги до якості інформації. Чим відрізняється журналістика від інших сфер інформаційної діяльності?

Сенс звертати увагу на якість інформації є аналогічним логіці покупки будь-якого товару, де зазвичай покупець керується співвідношенням ціни до якості. Найкраще його характеризує теза  – «від якості інформації залежить якість буття». Доволі суперечливе твердження, чи не так? Але якщо провести паралель між рівнем освіти передових держав, журналістськими стандартами провідних закордонних медіа, культурою і цінностями цивілізованого світу, – та українськими реаліями, можна побачити різницю якості життя, і прямо пропорційну різницю якості інформації.

Українцям не пощастило мати спільне з росією минуле, як наслідок добре володіти і розуміти російську мову. Парадоксально, але незнання російської рятує Захід від перенасичення неякісною інформацією. Однак ця тема потребує окремого допису. Не залежно від мови, якою ви сприймаєте інформацію, та медіа, яким довіряєте, варто орієнтуватися на професійні критерії якості інформації.

1. БАЛАНС ДУМОК, ТОЧОК ЗОРУ. 2. ДОСТОВІРНІСТЬ. 3. ВІДОКРЕМЛЕННЯ ФАКТІВ ВІД КОМЕНТАРІВ. 3. ТОЧНІСТЬ. 4. ПОВНОТА. 5. ОПЕРАТИВНІСТЬ.

Про них докладно описано в інформаційній довідці від Інституту масової інформації. Окрім цих загальних критеріїв, в професійній українській журналістиці обов’язковим є дотримання більш розширеного переліку із 19 фахових етичних стандартів – «Кодексу етики українського журналіста». Ці стандарти інформаційної діяльності відокремлюють справжню журналістику від її менш якісних імітацій. У контексті того, як ними користуватися, поставте собі запитання, чи відповідають ваші джерела інформації цим стандартам? Якщо ні, слід усвідомлювати, що споживаючи неякісний контент, є значний ризик бути інформаційно ошуканим. Основна загроза полягає у тому, що так зване соціальне конструювання (один з інструментів інформаційної війни) передбачає зумисне викривлення об’єктивної дійсності за рахунок поширення спотвореної інформації. Яскравим прикладом успішної реалізації подібних практик може стати телефонна розмова чи електронне листування із родичами/знайомими в росії про війну в Україні. Їхня світоглядна реальність абсолютно відрізняється від об’єктивної дійсності саме завдяки довготривалому споживанню неякісної інформації з федеральних та інших кишенькових російських медіа. До речі, саме на протидію цьому виступає одне з рішень свіжоспеченого шостого пакету санкцій проти рф, де передбачається «зупинення мовлення на території ЄС ще трьох російських державних телеканалів». Раніше Європейська Рада за аналогічним принципом вже заборонила роботу «Russia Today» і «Sputnik». У рішенні, зокрема йшлося про російську «систематичну міжнародну кампанію дезінформації, маніпулювання інформацією та спотворення фактів з метою посилення своєї стратегії дестабілізації». На фоні цього очевидним є те, що в Україні російська дезінформація поширюється не лише через офіційні, а й через безіменні замасковані пабліки в соціальних мережах та інші канали, серед підписників яких, нажаль, чимало українців. За даними дослідження «TEXTY.ORG.UA», загальна аудиторія проросійських медіа в Україні у другій половині 2021 року вже налічувала «сотні тисяч».

Основна відмінність між професійною журналістикою та її імітаціями полягає в тому, на яких стандартах базується інформаційна діяльність медіа. Інформація про структуру власності, редакційну політику, та стандарти діяльності повинна бути доступною і зрозумілою для широкого загалу. Це один з базових чинників для підтримування довіри аудиторії. Професійні журналістські матеріали за замовчуванням передбачають вищий рівень якості інформації. Видання, котрі не дотримуються професійних стандартів, не слід вважати журналістикою, вони є лише неякісною імітацією журналістської діяльності.

Як власна інформаційна гігієна пов’язана із прискоренням перемоги України? Коротко про інформаційну війну і звичайних людей.

Людині без інформаційної освіти чи відповідних аналітичних компетентностей варто усвідомлювати про інформаційну війну одне: перевірка фактів – це найкращий спосіб протидії деструктивному інформаційному впливу. Специфіка реалізації інформаційної війни є доволі складною і багатогранною. Вона сягає значно далі, ніж здається на перший погляд, не обмежується чимось одним, а присутня скрізь де є інформація: на телебаченні, радіо, інтернет-ЗМІ, в книжках, піснях, мистецтві, релігії, спорті, і навіть продуктових магазинах та ін. Так звана «п’ята колона» здавна реалізує її гібридність – різноманітність сфер та способів впливу. Заслані козачки задовго до фактичної збройної агресії росії проти України продукували і продовжують просувати деструктивну інформаційну пропаганду задля забезпечення сприятливості наступу на незалежність українського народу. У 2022 році рф «втричі збільшила фінансування власних ЗМІ у порівнянні з аналогічним періодом минулого року». Це вказує на те, що тіньове фінансування російської пропаганди в Україні у воєнний час передбачає не менш колосальні витрати на поширення деструктивного інформаційного впливу націленого на українське суспільство. Для прикладу, якщо у 2021 році «проросійська пропаганда в Україні зросла на 59%», то у 2022 році вона вочевидь досягнула свого піку. Це свідчить про неабияку небезпеку для українського суспільства.

Елементарна інформаційна гігієна передбачає ряд простих процедур, які допоможуть без регулярних довготривалих навантажень залишатися медіаграмотним. Ключова з них – це довіра лише до тих видань, контент яких відповідає критеріям якості інформації. Окрім цього, важливим є усвідомлення специфіки впливу інформації на особистість. Фільтрація власної новинної стрічки на предмет непотрібних чи неякісних джерел інформації, вибір окремих журналістських видань, та увага до власника і редакційної політики медіа, є похідними від попереднього тезису.

Постійно перевіряти факти, шукати достовірні джерела і першоджерела, досліджувати комплексний контекст ситуації, спілкуватись з експертами, та проводити власні розслідування не потрібно – для вас це вже роблять професійні журналісти. Критично мислячим споживачам інформації залишається навчитися розпізнавати варті уваги матеріали, і відрізняти їх від тих, які насправді мають на меті використати аудиторію, а не поінформувати її.

Перемога України залежить не лише від надзвичайних зусиль і самопожертви відважних українських воїнів. Вона обумовлюється національною притомністю та консолідацією українського суспільства в єдиній меті – збереження власної незалежності. Ця усвідомленість насамперед обумовлюється вмінням користуватися інформацію. За словами самих військових, «головне у війні – перемогти свідомість» (Сергій Пономаренко, Герой України, котрий вистояв у співвідношенні 6 проти 20 російських танків). У Збройних Силах України «нам не треба щоб люди просто були вмотивовані, нам важливо щоб люди були вмотивовані аргументовано, а не інфантильно… Щоб вони усвідомлювали себе як громадян України… Цей аспект для нас найважливіший» (Валерій Маркус, головний сержант 47-го окремого батальйону). Саме тому, індивідуальна і колективна інформаційна грамотність, як невід’ємний компонент підвищення IQ нації прискорює процес перемоги України у війні з росією.

Корисні ресурси для підвищення інформаційної грамотності:

Stopfake

Слово і Діло

Без Брехні

Детектор медіа

Very Verified: онлайн-курс з медіаграмотності.

Богдан Синчак

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.