Нестор, Гераклід, Флавій… Ця молода симпатична дівчина може годинами сидіти над історичними роликами чи книгами, і ніщо не зможе відволікти її увагу.

“Як можна відкидати знання про своїх предків, про війни, в яких вони брали участь — невже це нецікаво? Крім того, історія змушує нас віддати своєрідну данину шани і поваги тим, хто жив до нас, — говорить студентка Українського гуманітарного інституту, Софія Завірюха, — освічена людина завжди розуміє, що без минулого немає сучасного, без традиційного немає нового, без колишнього немає теперішнього. Для народу його історія – це не просто його минуле, це його душа. Так і для мене, історія – це якась частинка мене самої”.

Варто сказати, що така тяга до історії з’явилася у Софії після закінчення школи. Хто або що могло наштовхнути її на самостійне вивчення такої складної науки? Це залишається для нас загадкою. Та факт є фактом: чим далі дівчина заглиблюється у старозавітні недри, тим сильніше виникає бажання рухатись далі.

“В майбутньому я планую писати історичні статті, огляди та рецензії,” – ділиться з нами Софія. І це цілком можливо, адже студентка навчається на кафедрі журналістики та гарно пише. Але попри це все, вона зізнається й у тому, що її мрією завжди було поступити на богослів’я та стати місіонером. А все тому, що їй подобається вивчати Біблію та служити людям.

Читаючи все це, у вас, ймовірно, склалося враження, що дівчина тільки те й робить, що вчить, читає, аналізує.. Але насправді вона встигає все: і з подружками погуляти, і на роликах покататись, і себе у формі тримати. Крім цього у Софії ще багато різних захоплень: вона співає у студентському хорі, розуміється на дизайні інтер’єру, монтує власні відео, є тонким психологом. Та й взагалі, майстриня на всі руки: і кімнату до ладу приведе, і щось смачненьке скуховарить.

Добродушна, цілеспрямована, завжди щира та відверта. Таке відчуття, що образ цієї дівчини можна зрівняти з милим янголятком, що приносить світло і радість, завжди підтримає і допоможе.

Я відчуваю гордість за те, що особисто знайома з цією прекрасною і мудрою особистістю. Хочеться, щоб таких людей було більше, адже саме вони сприяють процвітанню такої науки як історія, творять її майбутнє.

Анна Балігар