Які були плани УГІ на 2023 рік та чого вдалося досягти?
Найголовнішим завданням було приготувати кампус Українського гуманітарного інституту до повернення студентів. Частина з них повернулася до офлайн навчання раніше, але масового повернення не було. Тому ми мріяли про це, готували кампус: робили ремонти, реконструкції деяких приміщень, закуповували нове обладнання для освітнього процесу та якісного проживання. Врешті нам вдалося реалізувати це бажання. Тому найголовніша подія цього року – це повернення до офлайн навчання.
Також у 2023 році стартувало спорудження окремої будівлі приватного ліцею на території кампусу. Наразі відбувається активна фаза будівництва.
Окрім того хочу відзначити надзвичайне підвищення активної наукової діяльності викладачів. Так Богдан Синчак і Гнат Меренков захистили цьогоріч кандидатські дисертації. Валентина Куриляк та Віталій Нероба захистили докторські дисертації, до того ж за кордоном. Звісно це позитивно відобразилося на рейтингу закладу освіти.
Що із досягнутого вас порадувало найбільше?
Найбільше порадувало, що стало можливим офлайн навчання, і багато викладачів, зокрема я, повернулись до викладання, повернулись у кампус до своєї сімʼї та звичної атмосфери.
А якщо говорити про глобальні досягнення, то одним із найбільших було представництво Українського гуманітарного інституту в Гарвардському університеті. Зокрема команда УГІ виступала на конференції, де представила результати масштабного проєкту наукових досліджень “Шлях до прощення”.
Які труднощі та виклики були?
Перш за все – це продовження війни. Деякі студенти та працівники наразі на фронті у лавах Збройних сил України. Маємо, на жаль, загиблих серед наших студентів та випускників. Це Марк Соловйов, Станіслав Макайда, Юрій Чабах. Звісно для нас це найбільш трагічні моменти. Ми висловлюємо співчуття рідним та близьким. Деякі зі студентів перебувають у складних умовах у плані навчання та життя. Багато хто бере участь у волонтерській діяльності та намагається поєднувати її із навчанням.
Досить значним викликом був пошук фінансування та досягнення домовленості з донорами. Дякуємо Богу, що це вдалося і наразі маємо фінансування нашого навчального закладу, зокрема, фінансування студентів. Тому ті фінансові переваги, які ми маємо щодо підтримки студентів, реконструкції приміщень кампусу, закупівлі обладнання – це заслуга наших спонсорів, засновників та перш за все Церкви адвентистів сьомого дня. Ми їм дуже вдячні за важливу та необхідну підтримку.
Викликом є акредитації, які ми проходимо. Ці непрості процеси вимагають консолідації всіх зусиль. Але моніторинг якості освіти – це те, що потрібно проводити кожному закладу освіти. Тому ми сприймаємо це, як можливість самоаналізу, можливість визначення точок для зростання, того, що треба покращити.
Що плануєте здійснити у 2024 році?
Перше – пройти три акредитації, що призначені на січень-лютий 2024 року. Також перед нами міжнародна акредитація закладу загалом і акредитація нових освітніх програм. Доволі серйозні виклики для нас.
Також будемо продовжувати підтримувати аспірантів та докторантів. Маємо декілька кандидатів, які будуть вступати із січня 2024 року. І тут одразу маємо виклик – знайти фінансування, щоб їх підтримати. Ми підготували проєкт. Тому, шановні спонсори та донори, якщо маєте бажання підтримати нас – ми будемо дуже вдячні. Головне для команди УГІ – це кадри, в які ми зараз вкладаємо значні ресурси, щоб заклад вищої освіти був забезпечений якісними, посвяченими викладачами і не тільки.
Також маємо виклики, що стосуються будівництва школи. Плануємо завершити цокольний поверх, який буде великим бомбосховищем і одночасно місцем для проведення занять. Крім того, робимо реконструкцію п’ятого поверху жіночого гуртожитку, де будуть смарт квартири для наших працівниць. Це буде значним кроком уперед для покращення умов їх проживання.
Що вас особисто найбільше підтримувало протягом року?
Одночасно і благословенням, і викликом було перебування нашої сімʼї окремо. Чоловік і син залишалися в Бучі, а я з донькою та мамою виїхали за кордон. Ми були там із групою студентів УГІ. Там, за кордоном, ми робили багато заходів для молоді, для підлітків, розповідали про інститут. Дуже підтримувало, що у нас була команда, яка могла волонтерити, проводити різні соціальні проєкти, навчатися та підтримувати одне одного. Також благословенням було те, що перебуваючи за кордоном, я мала можливість відвідати різні університети. Розповідала про Україну, про УГІ. В результаті вдалося налагодити багато партнерських звʼязків.
У цей час мене підтримувала моя сімʼя. Підтримувала команда УГІ, адже попри всі перешкоди освітній процес тривав, розвивався, інститут здійснював усе необхідне. Слава Богу, що ми пережили цей складний рік.
Питання – Інна Сокольська, редакторка сайту Українського гуманітарного інституту