Ректорка Українського гуманітарного інституту Людмила Штанько нещодавно виступала в Гарвардському університеті з доповіддю по проєкту Reach forgiveness. 

Цей проєкт розпочався в 2018 році. Ініціаторами була група студентів Гарвардського університету. Вони розробили методику, за якою проводилось дослідження. Професор Еверет Вортінґтон є автором своєрідної методики по прощенню. Він розробив спеціальний робочий зошит, опрацювання якого допомагає людям пережити складні ситуації в їхньому житті, травми, які їм було складно пробачити. До цього дослідження були долучені Колумбія, Індонезія, Північна Африка, Гонконг, Китай та Україна. Були обрані країни, де відбувалися ті чи інші воєнні конфлікти,  в тому числі Україна була вибрана у зв’язку з війною, яка розпочалася 2014-го року. Людмила Штанько розповідає: “Коли починали дослідження, то не думали, що розпочнеться повномасштабна війна в той момент, коли ми закінчували цей проєкт. Ми вважаємо великою честю те, що саме Український гуманітарний інститут представляв одну із робочих груп, яка досліджувала ситуацію в Україні, адже в нашій країні була ще одна робоча група, яка паралельно займалася цим дослідженням. Тобто, наша країна була єдиною, де дослідження проводилось двома робочими групами. Отже, респондентів було залучено в двічі більше. 

Розпочався цей проєкт відкриттям конференції в Гонконзі, де була присутня делегація з УГІ. Були присутніми викладач кафедри педагогіки і психології В’ячеслав Хованський, який є практикуючим психологом і основним ініціатором цього проєкту в Україні, також я та інші учасники. На цій конференції була озвучена методика, за якою буде проводитись дослідження, і протокол, якого ми мали чітко дотримуватися. Проєкт поділявся на три етапи. Перший етап – перевірка валідності анкет, які використовувались при цьому дослідженні. Другий етап передбачав проведення основної частини дослідження, де необхідно було залучити біля семи сотень респондентів, які проходили вступне тестування. Далі ділилися на дві групи: одна група проходила робочий зошит професора, друга група нічого не робила. Далі по підсумках двох тижнів знову проводились повторне тестування і порівнювались результати. Таким чином досліджувався вплив прощення на ментальне здоров’я людей, на різні сфері їхнього життя. І далі всі результати ми збирали за допомогою спеціальної створеної бази даних до якої були долучені наші програмісти. І потім всі дані відправлялись в Гарвард. Вчені-статисти також обробляли, і далі вже колектив вчених працював над висновками і публікаціями. За результатами цього проєкту зроблені публікації в провідних наукових журналах світу. 

І третім етапом дослідження було проведення інформаційної компанії, що передбачала залучення біля півтори тисячі учасників за допомогою різних інформаційних засобів для популяризації цієї теми. Ми свою інформаційну компанію проводили серед студентства. Були залучені вищі навчальні заклади з різних міст України. Це була Острозька академія, університети Дніпра, Черкас, Києва, Харкова. Тобто, різні університети де є кафедри психології. Зроблений був сайт де щотижня по розкладу виступали вчені, які брали участь у цьому проєкті або вчені яких ми з України залучали, які також проводили різноманітні лекції і тренінги. Потім студенти проводили на своїх парах обговорення, ми розігрували різноманітні призи для учасників. Тобто, всього на старті у нас було залучено біля тисячі учасників, а у висновку пройшли вступне тестування близько сімсот учасників. А кінцеве друге тестування біля трьох із половиною сотень учасників. Наразі в Гарварді була підсумкова конференція, де робочі групи з різних країн доповідали про свої результати. Команда з Гарварду, відповідно, резюмувала ці результати. Також були запрошені різні фахівці, які були протягом конференції розглядали питання прощення з різних точок зору. Це було дуже цікаво. Був контекст з точки зору філософії, теології, законодавства, і різних аспектів. Наша українська делегація приїхала в контексті вже абсолютно інших умов, в яких перебуває Україна. В умовах, коли ведуться активні бойові дії, тема прощення стає дуже складною. Всі дослідники визнавали, що зараз піднімати тему прощення, коли йде війна, коли вбивають людей дійсно досить складно. Тому ми аналізуємо і розробляємо новий проєкт, який би допоміг досліджувати вплив війни на різні стани людей: їхній психологічний, фізичний, емоційний стани. Можливо, у нас вийде реалізувати новий проєкт. Окрім цього кореспонденти BBC News зняли матеріал про цей проєкт, в якому особлива увага була приділена Україні. В ньому також розповіли мою особисту історію. 

Наша делегація в кінці конференції виступила з закликом, щоб науковці використовували різноманітні інформаційні платформи, які доступні для того, щоб реалізовувати ідеї, підтримувати Україну в цій нелегкій ситуації”. 

Газета Вашингтон пост також опублікувала статтю про цей проєкт.

Наталія Красновид