8:30 Чую звук будильника, сподіваюсь, хтось вимкне, хай йому грець. Проходить кілька хвилин, згадую, що я не в гуртожитку, вимикаю сама.
8:35 Захожу в телеграм, щоб почитати про здоров’я і посміятися з актуальних жартів про коронавірус.
8:45 В інстаграмі що не пост – то застереження: лишатися вдома, мити руки, не торкатися обличчя, ні з ким не контактувати. Я трохи скептик, тому дозволяю собі торкатися до обличчя (після слонової дози антисептика на моїх долонях, звісно).
09:10 Треба приготувати щось поїсти. Беру маску, беру антисептик, виходжу.
9:15 А, точно, паспорт забула. Виходжу.
9:20 По дорозі зустрічаю котика. Хотіла погладити. Страшно. Треба спочатку його помити.
9:25 Приходжу в АТБ, тут гори туалетного паперу, такі як в мене вдома. Обходжу десятою дорогою, бо рука нервово сіпається взяти ще одну пачку. Беру картоплю.
9:30 Стою на касі. Переді мною хтось скуповує пів АТБ, напевно, на пікнік поїдуть, на вулиці ж тепло.
9:45 “Нашу карту маєте? Пакетик давати?” – нарешті моя черга. Розплачуюся карткою, гроші ж брудні, виходжу.
9:47 Чхнула. Люди розбігаються в різні сторони. Як їм пояснити, що в мене трохи алергія на цвітіння дерев? Мовчки і швидко іду додому.
9:53 Приходжу додому. Мию руки. Цілу хвилину. Обливаю їх антисептиком. Заодно обливаю антисептиком телефон.
9:57 Думаю, що б такого приготувати. Дивлюся різні цікаві рецепти, часу ж у мене багато.
10:50 Згадую про картоплю!
10:51 Йду готувати їжу, попередньо обробивши руки антисептиком.
11:20 Нарешті! Картопля і мексиканська суміш в моїй тарілці.
11:30 Телефон розривається від сповіщень і дзвінків. Це почалися пари.
11:40 Пара з англійської. На всякий випадок одягаю маску, хто його знає той вірус. Так надійніше.
11:45 Нічого не розумію, всі щось пишуть, перекладають.
11:55 Вирішую просто дублювати повідомлення одногрупників, поки спрацьовує.
13:00 Кінець пари, маю домашнє завдання.
13:03 Йду продезинфікувати руки.
13:05 Згадую, що в мене сьогодні ще є пари, та і курсова чекає.
13:06 Треба відволіктися. Заходжу в інстаграм.
15:00 Як той час так швидко пролетів?!
15:05 Подруга кличе в гості. Збираюся, йду на зупинку.
15:15 Підходить трамвай. Заходжу десятою. Добре, що у нас в Запоріжжі ще ходить транспорт.
15:17 Плачу за проїзд. Брудними грошима. Ох, як хочеться помити руки.
15:23 Згадала про те, що торкалася грошей. Відчуваю, як по мені повзуть мікроби. Швидше б приїхати!
15:30 Подруга на порозі зустрічає з антисептиком. Не заспокоюється, поки не виливає мені в руки з-пів літра спирту.
15:31 Йду мити руки. Мию їх хвилини дві, ретельно, так як вчив Зеленський.
15:33 Сідаємо з подругою обговорити останні новини.
15:50 Стараюся не торкатися обличчя.
16:00 Сідаємо дивитися фільм. Все правильно, ми включаємо «Зараження».
18:45 Закінчили перегляд. Стало страшно. Дуже страшно.
19:00 Йдемо на кухню. Перед цим миємо руки.
20:00 Збираюся додому. Вирішую пройтися пішки. Ну його той трамвай, розсадник болячок!
20:20 Маска так муляє. Може, звісно, вся справа в тому, що їх на мені 3 штуки? Та ні, це маячня, вони просто незручні.
20:30 Йду і мрію про душ.
21:00 Прийшла додому. Одразу в душ. Шкода, що замість води не антисептик. Згадую, що досі не зняла маски. Що ж, буває…
21:30 Кашлянула! Починаю гуглити симптоми коронавірусу. Дякувати Богу, кашель вологий.
21:40 Все ще читаю про коронавірус. Мені здається, чи в мене підвищена температура?
21:50 Фух, здалося, в мене 36,6.
22:00 Вкладаюся в ліжко. Вкотре протираю телефон спиртом.
22:30 Захотілося помити руки. Схоже, підсіла…
22:45 Хотіла протерти очі, але відмовивилася від тієї страшної задумки. Береженого Бог береже.
Висновки дня: Коронавірус – він всюди! В інтернеті він, в телевізорі він, в газетах він, в магазинах він! Навіть якщо дуже сильно напружитись – не забудеш! Вже є підозри, що можна захворіти від частоти думок про нього.
А взагалі друзі, не губимо голову, смачно їмо, миємо руки і залишимося людьми.
Марія Прокопчук
