8:30 Чую звук будильника, сподіваюсь, хтось вимкне, хай йому грець. Проходить кілька хвилин, згадую, що я не в гуртожитку, вимикаю сама.

8:35 Захожу в телеграм, щоб почитати про здоров’я і посміятися з актуальних жартів про коронавірус.

8:45 В інстаграмі що не пост – то застереження: лишатися вдома, мити руки, не торкатися обличчя, ні з ким не контактувати. Я трохи скептик, тому дозволяю собі торкатися до обличчя (після слонової дози антисептика на моїх долонях, звісно).

09:10  Треба приготувати щось поїсти. Беру маску, беру антисептик, виходжу.

9:15 А, точно, паспорт забула. Виходжу.

9:20 По дорозі зустрічаю котика. Хотіла погладити. Страшно. Треба спочатку його помити.

9:25 Приходжу в АТБ, тут гори туалетного паперу, такі як в мене вдома. Обходжу десятою дорогою, бо рука нервово сіпається взяти ще одну пачку. Беру картоплю.

9:30 Стою на касі. Переді мною хтось скуповує пів АТБ, напевно, на пікнік поїдуть, на вулиці ж тепло.

9:45 “Нашу карту маєте? Пакетик давати?” – нарешті моя черга. Розплачуюся карткою, гроші ж брудні, виходжу.

9:47 Чхнула. Люди розбігаються в різні сторони. Як їм пояснити, що в мене трохи алергія на цвітіння дерев? Мовчки і швидко іду додому.

9:53 Приходжу додому. Мию руки. Цілу хвилину. Обливаю їх антисептиком. Заодно обливаю антисептиком телефон.

9:57 Думаю, що б такого приготувати. Дивлюся різні цікаві рецепти, часу ж у мене багато.

10:50 Згадую про картоплю!

10:51 Йду готувати їжу, попередньо обробивши руки антисептиком.

11:20 Нарешті! Картопля і мексиканська суміш в моїй тарілці.

11:30 Телефон розривається від сповіщень і дзвінків. Це почалися пари.

11:40 Пара з англійської. На всякий випадок одягаю маску, хто його знає той вірус. Так надійніше.

11:45 Нічого не розумію, всі щось пишуть, перекладають.

11:55 Вирішую просто дублювати повідомлення одногрупників, поки спрацьовує.

13:00 Кінець пари, маю домашнє завдання.

13:03 Йду продезинфікувати руки.

13:05 Згадую, що в мене сьогодні ще є пари, та і курсова чекає.

13:06 Треба відволіктися. Заходжу в інстаграм.

15:00 Як той час так швидко пролетів?!

15:05 Подруга кличе в гості. Збираюся, йду на зупинку.

15:15 Підходить трамвай. Заходжу десятою. Добре, що у нас в Запоріжжі ще ходить транспорт.

15:17 Плачу за проїзд. Брудними грошима. Ох, як хочеться помити руки.

15:23 Згадала про те, що торкалася грошей. Відчуваю, як по мені повзуть мікроби. Швидше б приїхати!

15:30 Подруга на порозі зустрічає з антисептиком. Не заспокоюється, поки не виливає мені в руки з-пів літра спирту.

15:31 Йду мити руки. Мию їх хвилини дві, ретельно, так як вчив Зеленський.

15:33 Сідаємо з подругою обговорити останні новини.

15:50 Стараюся не торкатися обличчя.

16:00 Сідаємо дивитися фільм. Все правильно, ми включаємо «Зараження».

18:45 Закінчили перегляд. Стало страшно. Дуже страшно.

19:00 Йдемо на кухню. Перед цим миємо руки.

20:00 Збираюся додому. Вирішую пройтися пішки. Ну його той трамвай, розсадник болячок!

20:20 Маска так муляє. Може, звісно, вся справа в тому, що їх на мені 3 штуки? Та ні, це маячня, вони просто незручні.

20:30 Йду і мрію про душ.

21:00 Прийшла додому. Одразу в душ. Шкода, що замість води не антисептик. Згадую, що досі не зняла маски. Що ж, буває…

21:30 Кашлянула! Починаю гуглити симптоми коронавірусу. Дякувати Богу, кашель вологий.

21:40 Все ще читаю про коронавірус. Мені здається, чи в мене підвищена температура?

21:50 Фух, здалося, в мене 36,6.

22:00 Вкладаюся в ліжко. Вкотре протираю телефон спиртом.

22:30 Захотілося помити руки. Схоже, підсіла…

22:45 Хотіла протерти очі, але відмовивилася від тієї страшної задумки. Береженого Бог береже.

Висновки дня: Коронавірус – він всюди! В інтернеті він, в телевізорі він, в газетах він, в магазинах він! Навіть якщо дуже сильно напружитись – не забудеш! Вже є підозри, що можна захворіти від частоти думок про нього.

А взагалі друзі, не губимо голову, смачно їмо, миємо руки і залишимося людьми.

Марія Прокопчук