У кожного настає день, коли ми повинні дати відповідь: «так» або «ні» на одну з найважливіших пропозицій в нашому житті. І від цього рішення залежить, як надалі складеться наше життя…
Ранок середи 2 лютого в Українському гуманітарному інституті точно почався не з кави. За традицією, усі студенти та адміністрація були запрошені на «ранкову годину спілкування» для обговорення новин, планів, проєктів та пропозицій щодо навчання та дозвілля студентів. На цій зустрічі був присутній спеціальний гість, Петро Семко – генеральний директор Українського виробничо‑екологічного об’єднання по заготівлі та використанню вторинних матеріальних ресурсів «Укрвторма», засновник Екологічного підприємства «Рада». Він в подробицях розповів про ситуацію та перспективи поводжень з твердими побутовими відходами. Україна лише починає відкривати для себе цю сферу, зараз існує приблизно сто спеціалізованих та переробних підприємств по всій країні. За даними статистики, на території України понад 90% всіх побутових відходів просто захороняються, маленьку частину в цій діаграмі займає переробка, а ще меншу – енергетичне спалювання.
Що саме можна переробляти?
- Папір (білий і кольоровий), паперові пакети, конверти, картон, книги, газети, журнали;
- Пляшки будь-якого кольору від напоїв, бите скло;
- Пакети від напоїв та молочної продукції;
- Алюмінієві банки від напоїв, жерстяні банки, металеві кришки, аерозольні балони, банки від фарби тощо;
- Електроприлади;
- Шини;
До пластику належать:
- Пакети від прального порошку, будівельні сміттєві мішки, пакети з-під заморожених продуктів, харчова плівка, пакети;
- Харчові контейнери, тара;
- Відра, флакони з-під косметики та побутової хімії, кришки з-під пляшок;
- Пляшки з-під напоїв, молочних продуктів, рослинної олії Стаканчики з-під йогурту, упаковка з-під яєць та пінопласт.
Ще декілька цікавих фактів, які можна було почути на цій зустрічі:
- Сучасні спортивні стадіони зроблені з переробленої гуми;
- Еластична упаковка від майонезу, кетчупу і т.д. – не переробляється;
- Найскладніше переробляти пластиковий посуд, тому що це потребує багато ресурсів;
- Можна постачати тепло в ціле місто, спалюючи сміття;
- До причин носити сумки з собою в магазин додалась ще одна – ціна на пакети підвищилася. Тому сміливо відповідайте на касі: «Ні!»
Підбиваючи висновки, Петро Семко зауважує, що Україна могла би зменшити потребу імпорту багатьох товарів, які можна виробляти в нашій країні, якби більше уваги звертала на переробку своїх відходів. Для розвитку цієї галузі потрібно вживати серйозні заходи. Має бути достатня фінансова підтримка, щоб збільшити кількість обладнання, та законодавство, а саме закон «Про відходи», і відповідальність підприємства за переробку.
Нам усім важливо пам’ятати, що не лише підприємство повинно нести відповідальність за переробку. У нашому кампусі віднедавна з’явилася чудова можливість поєднувати рятування планети та сортування відходів. Отже, давайте не будемо нехтувати цією можливістю.
Земля – це наш дім. Хто, якщо не ми, зможе подбати про нього?
Оля Пелах
