Подружнє життя під час війни

Подружнє життя під час війни

Війна зустріла всіх українців. Багато сімей зіткнулись з незгодами та особистими проблемами, які не всім вдається виправити.

Сьогодні я спілкувалась з молодою сім’єю про особисті проблеми, які можуть торкнутися багатьох. На питання відповідала студентка УГІ Даша Мельничук та її чоловік Андрій.

Чи відчуваєте ви, що ваші стосунки стали ближчими під час війни?

Андрій: Це парадоксальне питання, бо у нас після початку війни стосунки стали кращими. Точно не скажу, чи на це вплинули переживання, але ми стали ближче спілкуватись один ыз одним.

Даша: На початку війни, коли ми займались волонтерством та роздавали гуманітарну допомогу, з’явились неприємні наслідки – ми втомлювались та ввечері були вижаті, як лимон. Тому на початку війни було важко, але ми пройшли через це разом.

Ви готові до можливого тимчасового розлучення та стосунків “на відстані”? Чи впливає це, за вашою думкою, на відносини?

Даша: Ми не розглядали такий варіант, хоча теоретично таке можливо, що нам потрібно буде залишитись не разом на деякий час, якщо станеться щось критичне. Ми слухаємо Бога, бо в Нього для кожної сім’ї свій план.

Андрій: Такий варіант існує. Якщо буде якась криза, то моя дружина, скоріше за все, поїде за кордон. Чи це впливає на відносини? Сто відсотків, що впливає. Сім’я має бути разом. Коли ми зустрічались у період пандемії, карантин нас розділив на пів року і ми відчули, як це тисне на відносини. Тим паче, коли ви сім’я та все робите разом, їсте та служите, коли ви звикли до цього – відстань дуже впливає.

Чи є у вас складнощі з житлом зараз?

Даша: Ні, немає. Ми живемо там, де жили до початку війни, і ми дуже раді, що можемо залишатись вдома. Ми пасторська сім’я і продовжуємо служити в нашому місті.

Що допомагає вам не падати духом під час війни та що можете порекомендувати парам, у яких з’являються складнощі?

Даша: Щоб не падати духом, варто проводити спільні служіння удвох, читати разом книгу, допомагати іншим, волонтерити. Так ти відчуваєш власну значущість, те що ти якось допомагаєш, ти корисний, відчуваєш себе маленькою частинкою чогось великого. Коли ви залишаєтесь вдома, можна зійти з розуму. Також психологічно допомагає вести особистий щоденник для того, щоб відпускати переживання.

Андрій: Для того, щоб сім’я не падала духом обов’язково має бути спілкування. Відкрите та щире кожного дня. Коли почалась війна і Даша їхала додому, це відчувалося, що ми маємо бути разом.

Даша: На початку війни ми були окремо, бо я була в потязі у Київ, поки Андрій залишався вдома.

Андрій: Після цього ми відчули, як важливо бути поруч, важливо постійно розмовляти та розуміти один одного. Якщо у пари стається якась криза, вони мають проаналізувати, що розділило їх з Богом. Це перше, що ламає сім’ю. Втратити відносини з Богом – втратити всі інші відносини.

Тому, людині під час особистих проблем треба проаналізувати, що вона робить не так ыз Богом. Де вона Його не слухає? Проблемою можуть стати сарказм, конфлікти, постійні скарги, це швидко розділяє людину з Богом, а потім і з родиною. Тому перше – це духовна складова. Друге – це якісний час. Взагалі всі проблеми та труднощі в сім’ї вирішує якісний час. Людина має відкритись повністю, її мають прийняти, вони розмовляють. Це дуже важливо і допомагає.

Даша: Ще хочу додати, що може допомогти спільне служіння іншим, не варто жити, коли у вас все окремо, бажано мати спільний напрямок життя.

Карина Тімкова

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.