Незабаром закінчується навчальний рік і багато випускників обиратимуть вищий навчальний заклад. Але деякі абітурієнти в роздумах, яку професію для себе обрати. Пропоную зазирнути за лаштунки студентського життя і познайомитися з галуззю журналістики. Еліна Степанюк, студентка першого курсу та Анастасія Кеда, студентка четвертого курсу Українського гуманітарного інституту розкажуть про переваги християнської освіти, навчання під час війни, онлайн-навчання, організацію свого часу. 

Чому ви обрали сферу журналістики?

Еліна: Насправді мене з самого дитинства захоплювала журналістська діяльність. Мені дуже подобалось телебачення, і я себе почувала дуже комфортно в цій сфері. Тому подорослішавши, зрозуміла, що журналістика – це саме та галузь, якою я хотіла б далі займатися. Виходить, що з самого дитинства мріяла про цю професію.

Анастасія: Журналістику я обирала свідомо, оскільки розуміла, що це те, що є найближчим до мене. Я люблю писати, створювати щось нове. Це любов до письменництва, і мрію працювати в християнських медіа. Так, було бажання обрати іншу галузь, пов’язану з кіномистецтвом, телебаченням та режисурою, щоб створити колись власну телепрограму. Але любов до журналістики перемогла.

Чому саме Український гуманітарний інститут? 

Еліна: Насправді я ще не так довго навчаюсь в УГІ, ще не зовсім збагнула, що саме це для мене значить, бо ми навчаємося онлайн Але, перш за все УГІ – це християнський навчальний заклад. По-друге, я чула досить багато позитивних відгуків від своїх друзів та знайомих, які тут навчалися і отримали диплом. Тому завдяки їхнім порадам я зрозуміла, що тут можна знайти себе як майбутнього фахівця улюбленої справи. Знайти служіння для себе, а також нових друзів, і провести найкращі роки студентського життя. 

Анастасія: Перш за все – це християнський вищий навчальний заклад, тобто інші ВНЗ я не розглядала. Під час вступу в пріоритеті був лише УГІ та журналістика, яка мені дуже подобається, і в якій мрію працювати. Тому наш інститут – це чудове поєднання мого бажання, можливостей та перспектив.

Які переваги та недоліки навчального закладу Ви побачили за час свого навчання?

Еліна: Зараз мені дуже важко визначити недоліки, адже по-перше, я навчаюсь в онлайн-форматі і не можу повністю оцінювати всю картину навчання, але перевага цього ВНЗ в тому, як більшість викладачів ставляться до студентів: вони нас поважають, допомагають, йдуть назустріч з пропозиціями та відкритим серцем. Тобто, напевно, переваги більш у викладачах.

Анастасія: Переваги – це перш за все студентське життя, різні заходи, це рекламний відділ в якому я допомагала ще до війни. Зараз, на жаль, під час війни мало хто може відчути атмосферу, яка була раніше. Оскільки зараз навчанняя дистанційне, а на території закладу майже відсутні студенти, окрім богословів, то повний спектр емоцій не відчувається, як раніше після вступу. Тому офлайн навчання є найбільшою перевагою в УГІ. Також вибір спеціальностей доволі широкий. Християнський підхід і відсутність корупції, швидкий відгук адміністрації, готовність вирішувати важливі питання саме для того, щоб студент завжди відчував себе як у великій сім’ї. Тому, в порівнянні з усім цим переліком переваг, єдиним недоліком є онлайн-навчання. Але при бажанні, і в ньому теж можно знайти свої переваги.

Які моменти в навчанні подобаються більше?

Еліна: Найбільш подобається коли ти ретельно готуєшся до іспиту, і ось настає цей час, а викладач говорить, що в тебе автомат – це дуже приємні враження. 

Анастасія: Є можливість спілкування з викладачами поза навчальним часом. Вони йдуть назустріч і власне саме це мені найбільш подобається, коли можна вільно спілкуватися з адміністрацією. Також мені дуже подобається в журналістиці, що практика починається саме з першого курсу.

Як вдається організувати свій час для навчання? 

Еліна: Мені здається, що людина яка готується до вступу, має розуміти, як організувати свій час, як правильно розписувати свій день, щоб встигати все робити. Їй буде легко поєднувати роботу, навчання і додаткові навчання. Головне чітко прописувати план дня, план тижня. Розуміти на яку справу скільки часу потрібно.

Анастасія: Звісно, навчання цілком залежить від людини, її самоорганізації, але є достатньо часу, щоб додатково розвиватися самостійно. У журналістів досить вільного часу, немає надто великої завантаженості. Студенти з кафедри журналістики паралельно шукають роботу саме в цій сфері. Це дозволяє закріплювати отримані знання, та підвищувати свій професійний рівень. Крім того, навантаження дозволяє проходити додаткові курси. Організовувати час мені дуже допомагають планери. Так я написала курсову роботу, і диплом наразі вже дописую. Час для підробітку є, тому що завдяки онлайн-навчанню це стало набагато легше. 

Чи плануєте Ви працювати за професією?

Еліна: Напевно, більше так, ніж ні. Але попереду мене чекає три курси, сподіваюсь, я зрозумію, як журналістика буде впливати на моє життя, і чи хочу я повноцінно все життя пов’язати з цією сферою.

Анастасія: За професією я працювати планую. Мене приваблює робота саме в сфері радіожурналістики чи телебачення. 

Поділіться враженнями, з якими перевагами чи недоліками Вам довелось зіткнутись в онлайн-навчанні?

Еліна: Великий недолік, що з першого курсу я не могла відчути повністю атмосфери, яка є в групі з одногрупниками. Не можу зустрітися особисто з викладачами, зі своїми одногрупниками. Але плюс онлайн навчання в тому, що я маю більше часу для себе, для своїх інших справ, не пов’язаних із навчанням в інституті. 

Анастасія: Зручність в тому, що можна обрати для себе кімнату, атмосферу потрібну, сидіти за столом чи де завгодно. Тобто дуже зручна організація свого навчального власного простору, у цьому є перевага. А до недоліків можна віднести погану концентрацію на навчанні. Домашня обстановка може дуже погано вплинути на процес засвоєння знань. Сприймати інформацію через екран, де немає реальних людей і реального спілкування, досить тяжко і вони не запам’ятовуються. Через іноді потрібно або додатково щось шукати, вивчати, або потім знову переписувати.

Як вплинуло на Ваші звички відключення світла? Чи довелось формувати нові звички?

Еліна: Напевно, я навчилася робити всі свої справи в два рази швидше. Адже світло вмикали на короткий проміжок часу, і потрібно було встигнути за дві-три години зробити всі справи. 

Анастасія: Насправді не дуже сильно на мене  вплинуло. Довелося формувати навички, оскільки потрібно було підлаштовуватися під графік. Це досить мобілізувало, і змушувало робити все швидше, ніж робив у звичайному ритмі життя. Це звичайно впливало на комфорт і на організацію часу для навчання.

Деякі першокурсники відраховуються не перетнувши лінію другого семестру? Як мотивувати не робити цих помилок майбутнім студентам?

Еліна: Я вважаю, що не відчувши навіть фіналу першого курсу, не закінчивши перший курс, абсолютна помилка. Потрібно пройти якийсь шлях, щоб зрозуміти який цей шлях. Це доросле студентське життя. І в будь-якому випадку потрібно себе готувати, що не буде легко. Буде багато завдань, буде багато матеріалу, який потрібно вивчати. Потрібно розуміти як правильно розпоряджатися часом, окремо приділяти увагу іншим обов’язкам. Це легко зробити просто вміючи правильно вести розклад робочого дня і дотримуватися його. 

Анастасія: Я вважаю це правильно, якщо людина відчуває що це не її, бо це потім впливає на її психологічне здоров’я і може навіть на фізичне. Краще відрахуватись і знайти справу до душі, а не просто змушувати зробити те, що не хочеться. Мені здається, що студент має з початку себе вже налаштувати на те, для чого він вступає до ВНЗ, а не на курси. Напевно проблема або в організації часу, або у відсутності бажання навчатися. 

Після випуску ви підете працювати чи продовжуватимете вчитися на магістратурі?

Еліна: Напевно, занурюся в пошук роботи за фахом. Адже за чотири роки навчання я багато чого зрозумію.

Анастасія: Дехто радить вступати на магістратуру. Я вважаю, що краще знайду роботу й буду працювати.

Ваші побажання абітурієнтам та майбутнім першокурсникам. 

Еліна: Вчасно здавайте і готуйтеся до всіх завдань. Перша сесія – найважча. Тому, щоб легко підготуватися, просто потрібно з початку навчання вчасно виконувати всі завдання, бути присутнім на парах і бути активним.

Анастасія: Якщо ви хочете щось змінити у своєму житті – змінюйте. Якщо з першого, другого чи третього разу вступити не вдалося – не страшно. Змінити спеціальність під час навчання в вищому навчальному закладі теж не страшно. Однак памʼятайте, що це доросле життя, батьків поруч немає, а тому вам доведеться відповідати за зроблений вибір. Цей шлях формує вашу особистість – тому краще скористатись цією можливістю!

Павло Кузнєцов