У житті практично кожної людини настає той момент, коли під гучні (або не дуже) оплески вона навіки покидає стіни школи. При цьому, емоції колишнього школяра не піддаються опису. Захват, який він відчуває, поєднує в собі всі кольори веселки. Він думає про те, що ось, нарешті настала свобода, шкільні кайдани розбиті і він може дихати на повні груди … Та де там!

В його житті починається новий період… Дуже веселий період… Після закінчення школи він опиняється на роздоріжжі, на якому чорним по білому написано: «Наліво підеш – в армію потрапиш (якщо це хлопець), направо підеш – в університет потрапиш, а прямо підеш – на роботу потрапиш, але далеко не факт, що будеш багатий, як Білл Гейтс або Стів Джобс, хоча деякі індивіди так не вважають». У підсумку, частіше за все, учорашній учень обирає йти направо – в університет. Перед цим він, як правило, ретельно зважує всі “за” або “проти” і усвідомлено підходить до вибору ВНЗ та майбутньої професії. Але не завжди. Після того, як колишній школяр зробив свій вибір, подав документи і вступив до універу, перед ним відкриваються двері в новий світ, наповнений великими очікуваннями… Але насправді, він потрапляє в чергове реаліті-шоу…

У кожної людини, коли вона потрапляє у нове середовище, з’являються очікування. Очікування, які дуже часто завищені. Тому зі швидкістю світла очікування швидко перетворюються у розчарування. Наш новоспечений студент не виняток. Зазвичай це юний чоловічок, наповнений очікуваннями, мріями і амбіціями, а також повний ентузіазму, розміром з Маріанський жолоб. Чоловічок, який готовий докласти всіх зусиль задля досягнення її – картонки, на якій жирним шрифтом написано “Диплом”…

До речі, кажучи, про диплом. Як відомо, не завжди цей заповітний клаптик картону допомагає в реальному житті. Так, про нього можуть запитати на співбесіді, але чисто «для галочки». В основному рекрутери звертають увагу на список практичних навичок. У даному випадку, диплом виконує роль свідоцтва про наявність вищої освіти.

Практично всі у дитинстві уявляли, що будівля університету схожа на Хогвартс, побудований в готичному стилі, з безліччю сходів, переходів, підвалів, картин. Його атмосфера так і наповнена всілякими таємницями. На жаль, таке очікування далеко від українських реалій. З Хогвартсом може зрівнятися лише Оксфордський університет, але, не факт. У нашій же країні можна знайти дорадянські споруди, перебудовані за радянських часів…

Як правило, це будівлі з потрісканою штукатуркою і старим лінолеумом… На щастя, УГІ на такий діагноз не страждає.

Майбутній студент, надивившись американських фільмів і серіалів, може очікувати групку стервозних дівчат, що підкорюють своєю красою всіх популярних хлопців та принижують “сірих мишок”. Ні, в реальності, навіть якщо і є така групка дівчат, в якій одну від одної не відрізниш через їх стиль одягу, навіяного сучасною модою, то їм буде далеко байдуже на оточуючих. Вони будуть більше зайняті своїми проблемами. І, до речі, так, і далеко не завжди в універах є такі ж гарні кіношні хлопці, але богослови-уатійці цим не страждають. Вони – хлопці «з підвищеним попитом», але теж, не всі …

Прогули… Ох, уже ці прогули… Ще будучи школярами, ми могли часто чути цікаві історії від Студентів (обов’язково з великої літери), які з легким пафосом говорили: “А я сьогодні не пішов на пару, а пішов у кафе з друзями”. З тих пір ми могли думати, що прогулювати пари це так романтично … Звичайно, не сперечаюся, своєрідна романтика і легке відчуття свободи присутні. Однак, є таке велике маленьке “АЛЕ”… Пропустив більше 20% пар – марш, на так звану, «переначитку». Плюс автоматом отримуєш «недопуск» до іспиту або неси довідку в деканат.

Життя в гуртожитку. О, напевно, кожен уявляв собі це життя, наповнене свободою і тусовками з друзями. В якійсь мірі так воно і є. Однак, на жаль, і тут присутнє велика маленьке “АЛЕ”. Списочок цих “АЛЕ” може вийти розміром з чек з Ашану, тому пройдемося ключовими реаліями. Занадто тонкі стіни, сусіди чують всі ваші шушукання. Іноді, а найчастіше, у невчасний момент, вимикають гарячу воду. Ти хочеш спати, а у твого сусіда почався пік активності. Гуртожиток закривається о 23.00, а не о 03.00, коли більша частина студентів повертається з нічної прогулянки. Постійна перевірка кімнат. І так далі…

Говорячи про очікування та реалії, неможливо пройти повз сесії. Всіх колишніх школярів і новоспечених студентів хоч раз в житті лякали сесією і безсонними ночами. Якщо не здав – відрахували. Так то воно так… Але не скрізь. В УГІ не здав сесію – йдеш на перездачу. Безсонні ночі, так… Хоча, є такі індивіди, які вважають за краще сон підготовці до іспиту. Коротше кажучи, сесія – це не “жах, що ходить у темряві ночі”. Це просто перевірка на знання. Маленький лайфхак: щоб добре здати сесію, потрібно ходити на всі пари, записувати конспект і вчасно здавати «домашку», проявляти активність на парах. Якщо на всі 100% виконувати всі ці лайфхаки, можна навіть уникнути іспиту. Ви просто приходите з заліковою книжкою і вам автоматом ставлять 5. Це ж елементарно, Ватсон!

Коротше кажучи, не дивлячись на всі реалії, студентське життя – це веселе життя. Життя, наповнене досягненнями і втратами, страхами і особистісним зростанням, радощами і трагедіями…

Аліса Ломака