Навушники в вуха – і світ наче рай. В цей момент ти відчуваєш себе чи то головним героєм улюбленого кіно, чи то супер зіркою країни. Все навкруги здається таким яскравим, живим, різнокольоровим. Хочеться підспівувати навіть на вулиці і байдуже на людей. А ще є такі, які починають танцювати. Це іноді смішно виглядає, але ж кожен любить веселитись. Повірте, навіть старі бабці хочуть «подриґатись», коли чують якийсь ритм, як-то кажуть «згадати давнину». Та як тільки, ненароком, з тебе злітає бодай один навушник – все змінюється. І як пояснити це явище? Чи то нам не приємна реальність? Чи то, справді, музика на нас впливає і змінює наш світогляд? Дивно це якось…

Та ми вирішили це вияснити! Не легко, звичайно, було… Знайти людей, домовитись про зустріч, підібрати пісні – все це вимагає часу. Та що не зробиш задля експерименту!

Отож, на призначену годину, в освітлену і теплу кімнату прийшли усі учасники експерименту. Окей, їх не багато було, всього лиш 5. Та нам більше і не потрібно було. Кожному з них ми роздали гаджети з навушниками. Взагалі, планувалося вмикати їм по декілька пісень, аби краще проаналізувати їх поведінку, але сталось не так, як гадалось. І до речі, це нормально визнавати свої помилки, так як це зробили тільки що ми. Подумаєш, кожному з них ми ввімкнули лише по дві пісні (веселу, а потім сумну) хоча спочатку планували ввімкнути 4-6 пісень мінімум.

Але зараз не про це, перейдемо до самого експерименту. Реакція наших «піддослідних кроликів» (без образ, народ) просто шокувала. Уявити навіть важко було, що музика настільки змінює людей, їх настрій, емоції і навіть риси обличчя. Коли ми ввімкнули веселу музику, мимоволі учасники почали відбивати ритм. Смішно було на це дивитись, а слухати тим більше. Одні стукали ногами, інші пальцями по столу, таке враження було, наче ти сидиш на конкурсі гри на барабанах, і от-от наступний виступати будеш ти. Та це ще не все. Ви бачили їхні обличчя? Вони були такі усміхнені, такі веселі… З першого погляду було зрозуміло, що вони щасливі. Навіть якщо це щастя було одноразовим.

Щоправда, з сумною музикою все було інакше. Похмурі лиця, печальні очі, дехто навіть просльозився. Не відомо з яких причин, та ми і не питали. Самі придумайте. Чи то пісня асоціювалась з не приємними спогадами, чи то ще щось. Суть, насправді, не в цьому…

Музика має здатність так впливати на нас, людей, що може змінити наш внутрішній світ! І переконувати це не в моїй компетентності. Тому робіть висновки самі.

Анна Рябенко