21 Кві

Круглий стіл «Взаємодія з ринком праці в системі підготовки журналістів», що відбувся за ініціативи кафедри журналістики в рамках традиційної наукової конференції УГІ, обговорив актуальну проблематику академічної освіти журналістів. У числі більш ніж 20 учасників були представники ринку праці медіа-груп «Надiя» з України, «Speranta» з Молдови та «Надежда» з Росії.

Відправним моментом для дискусії стала презентація дослідження, http://science.ugi.edu.ua/2017/04/yak-rynok-pratsi-rozumiye-zagalni-i-spetsialni-kompetentnosti-zhurnalistiv/ проведеного викладачами в українській медіа-групі «Надiя», яке представила керівник кафедри Ірина Гриненко. Редактори і менеджери, згідно з цим опитуванням, найбільше цінують в журналістів-початківців навички роботи з інформацією, вміння діяти в команді, розуміти соціальну роль журналістики і нести відповідальність за результати своєї праці.В цілому думка респондентів очікувано звелася до того, що академічна освіта має бути практично орієнтованою.

Обговорення розгорнулося навколо методів і форм практичного навчання. «Новий освітній стандарт дає право вибору програм, – нагадала ректор УГІ Людмила Штанько, – набір дисциплін залежить і від рекомендацій практиків».

Керівник медіа-групи «Надiя» в Україні В’ячеслав Дем’ян повідомив, що за останні п’ять років зросли вимоги до комунікативного аспекту в журналістиці. Попит диктує аудиторія, яка хоче не просто споживати новини, а спілкуватися з медійними персонажами, які є авторитетними і викликають довіру. У зв’язку з цим затребувані журналісти-фахівці в різних темах – медицині, історії, освіті. Ще одна тенденція – журналіст ТВ перестав бути традиційним телевізійником, йому обов’язково потрібно знання Інтернету, зокрема, соціальних мереж.

Павло Ваценко, Кирило Андрєєв, Роман Орлов говорили про необхідність визначитися з вимогами до універсалізму і спеціалізації таким чином, щоб вони не були взаємовиключними.

Сергій Антонюк, Тетяна Руда, Валерія Полторацька, Галина Кушнір звернули увагу на те, що багато чого залежить від самого журналіста, рівня його мотивації, прагнення до досягнення нових горизонтів.

Учасники «круглого столу» торкнулися важливого аспекту взаємодії духовної та професійної складової в кадровій парадигмі журналіста, а також релігійної та соціальної проблематики в передачах. Директор відділу радіо і ТБ Євро-Азіатського регіону Даніїл Ребанд, який прибув з Росії, вважає, що репортер або ведучий на hopechannel, залишаючись особливим журналістом, який «зачіпає серце», тим не менш, не може обійтися без профільної академічної освіти; вона необхідна, навіть якщо в професію приходить фахівець з глибокими знаннями в предметній області.

 

Директор радіомережі «Speranta» в Молдові Сергій Мирон поділився досвідом співпраці з колегами з Румунії та розповів, як це партнерство переконало «Speranta» вийти за конфесійні рамки і робити радіо на соціальній тематиці для широкої аудиторії. Керівник українського радіо «Голос Надії» Костянтин Гальчинський нагадав про професійний стандарт об’єктивності для журналіста, незалежно від його особистого світогляду.

Професор кафедри журналістики Максим Балаклицький та викладач УАТІ Володимир Гриневич, які одночасно залучені в журналістську і менеджерську діяльність в ЗМІ, вважають, що для гармонізації освітніх програм і вимог ринку праці необхідно застосовувати до студентів більш визначені і строгі критерії оцінки їх студентських журналістських практикумів і практик.

Ідеї, висловлені на круглому столі, кафедра журналістики використає для розробки навчальних планів.

Надія Хлєбнікова,

кафедра журналістики УГІ

Фото: Юрій Кузьменко

Напишіть коментар