13 Jun

  • Опублікував Аліна Сахненко
  • Рубрика Новини
  • Коментарі 1

З початку весни новим проректором з соціально-виховної роботи став Андрій Данилович Колодій – пастор, філолог та книголюб. Він розповів про своє життя, улюблені занятті та плани на новий навчальний рік.

Розкажіть трохи про себе.

Народився я у Львові, 25 перших років прожив у цьому місті, хоча всі канікули і вихідні, які були в моєму житті, проходили в Івано-Франківській області, в Карпатах, в рідному селі, звідки родом моя мама. Навчався у Львівському державному університеті імені І. Франка на факультет української філології.

Протягом 10 років грав в ансамблі бандуристів «Срібні струни», ми відвідали десятки євангельських програм і не тільки в Україні. У 2000 році одружився і відгукнувся на вже далеко не перше запрошення стати пастором. Звершував це служіння в різних містах Київської обл., 5 років був директором школи «Досвітня зоря», ще 5 років був керівником київського медіацентру телеканалу «Надія». А 3 місяці тому мене запросили в УАЦВО.

Маю двох синів, чудову дружину, цікаву роботу, дякую Богові, що Він так керує, веде в житті.

Чим ви займаєтесь у вільний від роботи і служіння час?

Намагаюся приділити час сім’ї, і вдома певні обов’язки є, також дуже люблю читати. Читаю багато і всюди: і в транспорті, і у вільний час.

Яка ваша улюблена книга?

Кожен день впродовж багатьох років читаю тільки одну Книгу – Біблію. Також люблю читати різні книжки, подобається пригодницька література і, звісно, духовні книги.

В чому полягає ваша робота?

Моя робота полягає у співпраці і служінні студентам після того як вони завершать свою академічну частину. Тобто в них закінчуються пари, вони виходять з аудиторій і після цього знаходяться під моїм наглядом.

Що саме роблять ваші студенти?

В першу чергу вони повинні займатися навчанням, тому що вони сюди приїжджають, щоб здобувати освіту. У вільний час у студентів є цілий ряд завдань, робота, яку вони виконують. Вони можуть займатися улюбленими справами: чи то спортом, чи то мистецтвом, чи то музикою, чи то співом, або ще чимось іншим. Також у більшості студентів, які навчаються у нашому закладі, є певне служіння, яке вони звершують в церкві. І практично у всіх студентів є час, який вони приділяють для того, щоб зробити наш кампус кращим. Тобто вони працюють в приміщеннях або на території студентського містечка і проходять, так би мовити, виховний процес робототерапією.

Що вам найбільше подобається і що найменше подобається у роботі зі студентами?

Найбільше – спілкування зі студентами.

Найменше – коли студенти недобросовісно виконують свої обов’язки, які вони добровільно взяли на себе. Якщо вони на це погодилися, то потрібно, щоб вони виконували свої зобов’язання посвячено, добросовісно і якісно. Тому що трапляються випадки, коли доручаєш людині певну роботу, розраховуєш на неї, а потім виявляється, що нічого не зроблено або виконано так, що треба перероблювати. От такий недобросовісний підхід до своїх обов’язків мені дуже не подобається.

Який у вас є план на новий навчальний рік для студентів?

Перш за все хотілося би в новому навчальному році краще організувати роботу кураторських груп. Також планую хоча б розпочати відвідувати студентів в гуртожитках, в їхніх кімнатах, подивитися, як вони живуть, поспілкуватися ближче. Намагатимусь тісно співпрацювати зі студрадою. Взагалі хотілося б зі студентами подружитися, щоб ми були колегами і друзями, а не начальником і підлеглими.