Приймальна комісія +38 073 432 54 33 Секретар ректора +38 097 818 13 37

“Мені подобається бачити, як студенти ростуть, вдосконалюються” – Аліна Сахненко

Як іноді буває сумно бачити, коли у молодої людини є таланти, можливості, мрії тощо, але розвивати чи чогось досягати їй завжди щось заважає. Але як приємно спостерігати та спілкуватися за такою молоддю, яка завжди йде уперед, використовуючи усі можливості. Яка своєю наполегливістю та працьовитістю заряджає інших, спонукаючи їх також рухатися уперед, щоб чогось досягти. Однією з таких позитивних людей є Аліна Сахненко.

У 2012-2016 рр. Аліна навчалася в Українському гуманітарному інституті (УГІ). Закінчивши навчання вона лишилася працювати там же. Але вражає те, що Аліна займає аж п’ять посад! Так, вона є редакторкою сайту УГІ; секретарем деканату; адміністратором ЄДЕБО (Єдина державна електронна база з питань освіти); секретарем приймальної комісії; кураторкою.

Але навіть зі своїм завантаженим графіком Аліна ще встигає допомагати кожному, хто до неї звертається по допомогу. Багатьох, хто її знає, дуже захоплює її щирість, відвертість та порядність. З нею дуже легко спілкуватися. Студенти намагаються дослухатися до неї і не тому, що вона кураторка, а тому, що вона до кожного може підібрати той ключик чи підхід, який студента може надихнути чи підштовхнути до навчання чи виконання ще якихось індивідуальних студентських завдань. Та зі всіма вона спілкується однаково, ні до кого не виявляючи упередженого ставлення.

Поговоривши з нею, я побачив її ще більш різносторонньою людиною.

 

Чому журналістика і чому УГІ?

Мені завжди подобалося писати. Я хотіла навчатися в іншому закладі вищої освіти, але тато хотів, щоб я навчалася в УГІ, бо це християнський заклад і тут є всі переваги, які з цього випливають. Ми вирішили, що якщо в УГІ відкриють журналістику, то це буде знак, що я маю вступати сюди. Ну і якраз у 2012 році був перший набір журналістики.

Я жодного разу не пошкодувала, адже це були чудові роки мого життя і в УГІ я зустріла прекрасних людей.

 

Ти працюєш на стількох різних посадах. Важко, мабуть, поєднувати усе та всюди встигати?

Поєднувати і встигати все справді часом буває важко. Деколи доводиться залишатися довше або працювати у вихідні чи вночі. Та я краще працюю в авральному режимі, хоч і важко, зате супер продуктивно.

 

З усіх твоїх посад яка є найулюбленішою?

Найбільше мені подобається робота на сайті, адже я люблю редакторство, мені справді подобається виправляти і робити тексти кращими. Постійно беру нових студентів, які писали б на сайт, мені подобається бачити, як з кожним текстом хтось із студентів-журналістів росте, пише краще, вдосконалюється.

 

Під час навчання або роботи в УГІ траплялися якісь цікаві історії, які більш за все запам’яталися чи справили враження?

Все моє навчання – це були суцільні пригоди. Я навчалася добре, проте ніколи не була заучкою. Я, як і кожен студент, прогулювала пари, не завжди готувалася до занять, в мене був борг з курсової роботи. Пам’ятаю, як ми з подружкою тікали від декана, бо знали, що він запитає, коли ми здамо курсову.

Але моя улюблена історія ось ця. Наша кімната завжди була шумною, ми весь час сміялися, кричали і не давали спокою сусідам і комендантам. І кожного вечора комендант під час перевірки кімнат просила нас бути тихіше. Одного разу, в період сесії, ми не шуміли і сумлінно готувалися до іспиту. Зайшовши перевірити кімнату, комендант стурбовано запитала, чи у нас все добре, чи ми не хворі, чи нічого не сталося. Ми відповіли, що все добре. Тоді комендант запитала, чому у нас так тихо, адже звикла до постійного шуму. Кожного разу, як ми з дівчатами згадуємо цю історію, ми сміємося.

 

Ти віруюча людина та є членом церкви АСД.  Коли ти вперше повірила в Бога та чому саме ця церква?

Я ходжу в церкву з двох років, мене привела мама. Але усвідомлене рішення залишитися в цій церкві я прийняла в 13 або 14 років, коли вирішила охреститися. Я бачу допомогу Бога, бачу, що Він реальний і вірю, що вчення саме адвентистів сьомого дня є відповідним до Біблії, тому я в цій церкві.

 

Все що ти зараз маєш – це все, що ти хотіла досягнути у житті, чи у тебе є ще мрії чи бажання, які ти хотіла б звершити?

Звісно, це далеко не все. Я прожила не так багато років, тож, у мене все попереду. Я ще не бачила так багато, не була в безлічі прекрасних місць нашої планети, не прочитала купу книжок, і це те, чого я ще хочу досягти. І ще багато інших речей.

 

Інтерв’ю з Аліною Сахненко підготував Мирослав Іскренко

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *