02 Бер

Нещодавно ректор Українського гуманітарного інституту Людмила Штанько і проректор з фінансових питань Сергій Омельчук повернулися із Сполучених Штатів Америки, де вони знаходились більше місяця. Про мету поїздки і особливості країни розповіла Людмила Олександрівна.

Де саме Ви побували у Сполучених Штатах Америки?

Ми відвідали Southern Adventist University, який знаходиться у штаті Техас. Університет входить до міжнародної асоціації, членом якої є і УГІ, тому ці навчальні заклади мають багато спільного. Приємно бачити аналогічний навчальний заклад в іншій країні, але з величезним досвідом. Цьому університету більше ста років, і ось так можна подивитися, що буде із нашим інститутом через такий проміжок часу.

Якою була мета Вашого візиту до США?

Основна мета візиту – підвищення рівня володіння англійською мовою. Ректору і проректору з фінансових питань дуже важливо знати іноземну мову. Під час навчання ми пройшли інтенсивний курс вивчення мови і отримали сертифікати про підвищення кваліфікації. Загалом ми провчилися приблизно сто десять годин.

А чи були у вас зустрічі щодо налагодження зв’язків із Southern Adventist University?

Протягом цього місяця у нас було досить багато офіційних зустрічей. Так, ми спілкувалися з Президентом цього університету, з проректором з академічних питань, з фінансовим проректором, з проректором з питань духовного розвитку. До речі, обов’язки проректора із соціального-виховної роботи в цьому ВНЗ розділені на двох людей. Мені сподобалось, що у них соціальними питаннями займається один проректор, а зі студентами працює інший.

Також я відвідувала різні департаменти. В першу чергу ті, які є в нас для того, щоб налагодити кооперацію в різних напрямах. Ми провели зустріч із керівником департаменту комунікації. В УГІ аналогічну роботу виконує кафедра журналістики.

З керівником бізнес-департаменту ми зустрічалися для співпраці із нашими економічними кафедрами. Також ми відвідали медичний департамент, де познайомились із викладачами і я розповіла, що ми також мріємо про відкриття медичного напряму. Мені цікавий був їхній досвід у цьому плані.

Окрім цього я відчула себе студенткою і спробувала походити на пари. Мені було цікаво відчути зсередини, як відбувається освітній процес там, у Сполучених Штатах. Спочатку я відвідувала ті предмети, які стосуються мого фаху, але потім побувала на теологічний і біологічному факультетах.

Як Вас прийняли в іншій країні?

Прийняли нас дуже добре. І як не дивно, у всіх, з ким ми спілкувались, є якісь зв’язки із Україною. У когось родичі залишились, хтось за походженням українець, хтось сам колись відвідував нашу країну. Цей навчальний заклад за мірками Сполучених Штатів невеликий. Там навчається вісімсот студентів. Більшість спеціальностей на рівні бакалаврату, а магістерських програм небагато. Тому атмосфера там нагадує УГІ.

Також ми побували у Музеї динозаврів. В Сполучених Штатах є безліч можливостей для археологічної роботи, і студенти часто виїжджають на різні проекти на розкопки. Після цього вони займаються обробкою знайденого матеріалу. Такий проект відбувається кожного літа. Зараз ми ведемо перемовини стосовно можливостей для участі в проекті студентів із України.

Які напрацювання Ви хотіли б втілити в УГІ?

В Southern Adventist University Асамблея (по-нашому «ранкова година спілкування») раз на місяць відбувається по кафедрах. Мені це дуже сподобалось. Як на мене, в УГІ таких кафедральних зборів дуже не вистачає. Тому я хочу запропонувати і нам ввести такі зустрічі.

Також мені сподобалось, що зустріч суботи (Friday night) раз на семестр відбувається також по кафедрах. Викладачі самі готують вечерю і пригощають студентів, створюючи родинну атмосферу. Я відвідала таку зустріч на кафедрі бізнесу, і зрозуміла, що нам такого не вистачає. Мені здається, що це б нас об’єднувало.

Кожна пара в цьому університеті починається з короткої молитви. Я думаю, що це має бути в кожному християнському навчальному закладі. Мені хотілося б, щоб ми були незвичайним інститутом не просто на словах, а на ділі.

Що ви винесли особисто для себе із цього візиту?

Для мене це був поштовх покращити своє знання англійської. Я намагаюсь регулярно займатись, а після повернення я ще й родину свою підключила. Ми виділяємо деякий час, щоб спілкуватись лише англійською.

Інна Сокольська

Напишіть коментар